середа, 31 травня 2017 р.

Бібліогалявина до Дня Києва

Ведуть до зеленого Києва братні мости,
сплелись перевеслом стежини, орбіти і траси,
і линуть серцями близькі і далекі брати,

Дніпро їх вітає калиновим словом Тараса
                           Петро Перебийніс

27 травня на бібліотечній галявині у Голосіївському парку імені Максима Рильського було спекотно від сонця і вітру, і гаряче від спілкування з хорошими людьми і цікавими дітьми. 








До Дня Києва і до Року відновлення мостів читали, грались, малювали, виконували завдання і вигравали солодкі призи, дізнавались більше про столицю і київські мости, малювали Київ своєї мрії і спілкувались досхочу під шум фонтану і музику концерту.


Бібліотекарі ЦБС і колеги з інших закладів культури Голосіївського району створили справжнє свято для голосіївців, яке тривало до самого вечора.

Заходи до 85-річчя утворення Київської області і Дня Києва

В травень місяці низка бібліотечних заходів була присвячена Київській області, її історії, культурі і людям, насамперед.

Так, День пам'яті та примирення та День Перемоги провели вшануванням пам'яті полеглих біля меморіального знаку в с. Крюківщина (Київська обл, Києво-Святошинський р-н). Спільно з завідуючою Крюківщинською сільською бібліотекою Оксаною Крамар розглядали історико-краєзнавчий збірник "Історія села Крюківщина з найдавніших часів до початку ХХІ ст.", а саме розділ про Київській Укріпрайон, який проходив по території села.

До 85-річчя утворення Київської області у бібліотеці експонувалась виставка живопису Тетяни Фокіної (м. Біла Церква). Краєвиди Київської області на полотнах художниці не лишали байдужими як маленьких, так і дорослих користувачів бібліотеки.

До 80-річчя утворення Києв-Святошинського району Київської області і Всесвітнього дня вишиванки читали історію однієї сорочки з с. Юрівка Києво-Святошинського району Київської області і вивчали майстер-клас з її вишивки, представлений в журналі "Все о рукоделии" №6(41) липень-серпень 2016 р.



28 травня, в День Києва на телемарафоні канала "Київ" завідуюча бібліотекою Тетяна Серебреннікова розповідала про традиційну вишивку Київщини: 150 років тому і сьогодні, вишивку в селі і місті, старовинні сорочки з музейних колекцій Київщини і вишиті за ними нові киянками сьогодні (дивитись з 40:10)



Висловлюємо подяку  керівнику Ради батьків Софіївсько-Борщагівського осередку в Києво-Святошинському районі Олександрі Калініній,  за книгу "Історія села Крюківщина з найдавніших часів до початку ХХІ ст.", подаровану нашій бібліотеці!

понеділок, 29 травня 2017 р.

Фестиваль шістдесятників та дисидентського руху: погляд зсередини публічної бібліотеки імені Василя Симоненка


17 травня бібліотека приймала Всеукраїнський молодіжно-підлітковий фестиваль шістдесятників та дисидентського руху, який проходив з 15-18 травня 2017 року на базі Міжнародного центру дитячої наукової творчості МАNLАВ. САМР, Національний центр «Мала академія наук України», Пуща Водиця, м. Київ. Талановиті студенти МАН з 14-ти регіонів України зібралися, щоб дізнатися більше про історичне минуле України і видатних особистостей, які боролись за свободу думки, слова, дії і виборювали незалежність своєї України..




Завідуюча бібліотекою Тетяна Серебреннікова розповідала про Василя Симоненка як про поета, як про людину, як про сучасника, творчість якого є актуальною сьогодні і саме тому зустрічається не тільки в книгах, а й в графіті, на банерах, в рок-музиці, в різноманітних формах сучасного мистецтва і ... читана в друкованому вигляді і в інтернеті сучасниками, зокрема, на vasylsymonenko.in.ua. Вивчали різні аспекти творчості Василя Симоненка, щоб скласти наприкінці розмови виставку книжкових вражень.





                          

Ровесникам


Ми в світ прийшли успадкувати славу,
Діла, і думи, й чесні мозолі,
Батьків велику полум’яну справу,
Що захистила правду на землі.

Нам не дрімать на тихому причалі,
Не виливать в кімнатній тишині
Свої дрібненькі втіхи і печалі
В меланхолійні вірші і пісні.

Нехай серця не знають супокою,
Хай обганяють мрії часу біг,
І наша юність буде хай такою,
Щоб їй ніхто не заздрити не міг!

22.06.1958
                      Василь Симоненко 

   
Юлія Кравченко, організатор фестивалю, подякувала за зустріч і запросила долучитися до наступного фестивалю. Для публічної бібліотеки, якою є бібліотека ім. В. А. Симоненка для дітей, партнерство є почесним і відповідальним, і спрямоване саме на цільову аудиторію користувачів -- дітей і підлітків.

З відгуків студентів МАН:

Марія Панченко : "Відвідавши інтерактивну бесіду «Василь Симоненко – поет і людина» у публічній бібліотеці імені Василя Симоненка я по-новому відкрила для себе цього митця. Прожив лише 28 років, а скільки зробив, написав! Чомусь саме його цитують кругом"


Софія Туголукова: "Напевно, усі чули про Василя Симоненка, але таких близьких і глибоких віршів я ще не читала... Дякую за неформальну лекцію Тетяні Срібній"






За книги про життя і творчість Василя Симоненка, якими цього року поповнились фонди нашої бібліотеки, дякуємо дарувальникам -- журналісту і видавцю творів поета Володимиру Біленку (2 книги),  науковцю Віктору Жадьку (м. Київ) (14 книг), Iryna Pishcholka (Мадрид, Іспанія) (1 книга).

Фото Ніни Локоть

неділя, 28 травня 2017 р.

Вишивка етнографічна.Частина 3. Про книжку, хустку і людей проекту


Працюючи над книгою — першою грунтовною етнографічною роботою з української орнаментики Ольги Петрівни Косач (Олени Пчілки) «Украинский народный орнамент: вышивки, ткани, писанки» О.П. Косачева, Киев, 1876», колектив майстринь не тільки відтворив сторінки альбому вишиті, зі зразками ткання і писанок, а й переклав передмову до альбому.

Над сучасною редакцією передмови працює Оксана Дмитренко. Вишивальниця, яка відтворила 19-й аркуш альбому і першою відтворила повноцінний виріб за описом Ольги Косач —  волинську хустку. 

Про виставку-дарування 13 травня 2017 року Оксана дописала на своїй сторінці у facebook:

"Від ідеї — до слова, від слова — до дії, від дії — до події. Такий шлях пройшов проект «Вишивка етнографічна».



Від ідеї — до слова

Тетяні Серебренніковій спала на думку ідея ознайомити вишивальниць із першою ґрунтовною етнографічною працею з української орнаментики Ольги Косач «Украинский народный орнамент: вышивки, ткани, писанки», виданої у Києві в 1876 році. На форумі «Спілкування за вишиванням» Таня вже перейшла від ідеї до слова. Закон синергії об’єднав однодумців — учасниками проекту стали всі охочі.

Від слова — до дії 
А далі почалося найцікавіше: учасники вивчали і відновлювали схеми вишивок, писанок, тканих виробів. Кожен розумів, що це дуже потужний етнографічний матеріал. Цікаво було спостерігати на форумі, як з’являються перші фото вишитих аркушів із різними взорами й різними техніками; як дівчата природними та аніліновими фарбниками пишуть писанки; як на станках з’являються візерунки ткання. Це реально підштовхувало як учасників проекту, так і інших охочих виготовляти традиційні й сучасні вироби за схемами, що зібрала Олена Пчілка. Відтоді ми стали бджілками-пчілками-трудівницями.

Від дії — до події
Але найціннішим у проекті були події, завдяки яким збільшувалося коло шанувальників і поціновувачів традиційного українського народного мистецтва. Про етнографічний спадок родини Косачів дізнавалося все більше людей. Проект залюбки приймали бібліотеки і музеї, фестивалі й громадські організації, запрошували ЗМІ. Про «Вишивку етнографічну» вже знали не лише в Україні.

Проект завершився виставкою-даруванням Музею Лесі Українки, але між учасниками (і не тільки) є своєрідний невловимий зв’язок, який не має одиниць вимірювання. Дякую вам за все! Ми чудово спілкуємося й дружимо. Я дуже рада з усіма зустрічатися і заплановано, і позапланово. Приємно, що проект дав поштовх розвитку студій, ательє, громадських організацій.

Як писала Ліна Костенко, що кожен фініш — це старт, тож чекаю наступного не менш цікавого проекту, що знову об’єднає таких чудових людей."







Виставка в Музеї Лесі Українки триватиме до середини червня, тож запрошуємо відвідати її в супроводі і з коментарями учасників, які щедро діляться досвідом, думками і творчими напрацюваннями за книгою «Украинский народный орнамент: вышивки, ткани, писанки» О.П. Косачева, Киев, 1876», яка тільки за життя автора перевидавалась зі змінами та доповненнями п'ять разів. 

Фото Евгенії Лакосник та Анастасії Мантач

Вишивка етнографічна. Частина 2. Майстрині, майстер-класи та модні покази

13 травня провідні майстрині проекту  «Вишивка етнографічна:«Украинский народный орнамент: вышивки, ткани, писанки» О.П. Косачева, Киев, 1876» розказали про свої осередки спілкування за вишиванням і провели майстер-класи для всіх охочих


Леся Демчук (м. Новий Розділ, Львівська обл.) провела майстер-клас з мережки через чисницю з настилом і прутиком. Леся, без перебільшення, вимережила найбільше сорочок за схемами Ольги Косач-Кривинюк. Велику просвітницько-вишивальну роботу Леся проводить в Міському будинку культури "Молодість" міста Новий Розділ та Новороздільській бібліотеці-філії №1.

Олена Даніва (м. Надвірна, Івано-Франківська обл.) провела майстер-клас з призбирки «курячі шкірки». Олена першою з майстринь застосувала орнаменти з альбому Ольги Косач на сучасній сукні, і ця сукня крокувала модним подіумом ще 2014 року.


"Школа борщівської народної сорочки" в особі Вікторії Кривоніс і Майі Юркевич (м. Тернопіль) провели майстер-клас з борщівського верхоплуту. Потужний осередок вишивальниць майстрині сформували в Тернопільська міській бібліотеці №4 для дорослих  "Етно-центр".


Тетяна Серебреннікова (м. Київ), автор проекту, провела майстер-клас із вирізування на нерівномірному білому глухівському льоні.  Орнаментальний зразок шили за збіркою Ольги Косач-Кривинюк.  

Своє власноруч вишите сучасне вбрання представили учасниці проекту, жінки, які впродовж майже 5 років вишивали та мережили за друкованими виданнями Ольги Петрівни Косач і Ольги Косач-Кривинюк.


Тетяна Зез (м. Донецьк - м. Київ) як вишивальниця провела майстер-клас з пошиття льолі – сорочки для немовлят. Мова йшла про побудову викрійки, збирання виробу ручними швами. Як керівник колективу майстринь ZETA atelier, Тетяна представила на урочистому заході колекцію "Маленька біла сукня" на білому глухівському льоні, вимережану за орнаментами, зібраними і описаними Ольгою Косач-Кривинюк. Тетяна Зез робить українських жінок красивими в сучасному одязі з ручною вишивкою, яку кожна з Вас, шановні пані, може вишити власноруч! Не лінуйтесь, надихайтесь етнографічною літературою, вишивайте для себе і долучайтесь до наступних колекцій!

Фото Евгенії Лакосник та Анастасії Мантач

четвер, 25 травня 2017 р.

Вишивка етнографічна. Частина 1. Бібліотека запрошує до музею

13 травня в Музеї Лесі Українки відбувся заключний захід проекту «Вишивка етнографічна:«Украинский народный орнамент: вышивки, ткани, писанки» О.П. Косачева, Киев, 1876», який за п'ять років свого існування в інтернеті, бібліотеках, музеях об'єднав тисячі людей навколо першої грунтовної етнографічної роботи з української орнаментики Ольги Петрівни Драгоманової-Косач (Олени Пчілки). Автор проекту Тетяна Серебреннікова підбила підсумки проекту, в якому жінки з 17 областей України не тільки відшили аркуші книги 1976 року, виткали фрагменти тканин, написали писанки і посиляли бісер, а й провели сотні майстер-класів, літературно-музичних вечорів в українських публічних бібліотеках, музеях, на фестивалях, навчаючи і надихаючи інших звертатися до етнографічної літератури. І цього разу відшита книга повернулась в музей, меморіальну квартиру, звідки вона побачила світ 141 рік тому...

Про проект, його учасників -- в авторській передачі Сергія Гальченка "Музеї України"
"Бібліотека запрошує до музею. Проект "Вишивка етнографічна".

Про культуру одягу української інтелігенції, про життя людей "з нашої вулиці" -- в наступному інтерв'ю. Чи вишиванка лише селянський одяг?

Подію висвітлив "Центральній канал"
Була розгорнута виставка відновлених аркушів альбому;меморіальна частина представлена портретами Олени Пчілки і Ольги Косач-Кривинюк і окремими аркушами першоджерел: Ольги Петрівни Косач (Олени Пчілки) «Украинский народный орнамент: вышивки, ткани, писанки»(1876) і Ольги Косач-Кривинюк “Українські народні узори з Київщини, Полтавщини, Катеринославщини. Випуск І. Вирізування і настилування” (1928), а довершували експозицію фотопортрети учасників проекту у сучасному вишититому одязі фотографа Ліліани Зез. Автор проекту Тетяна Серебреннікова в цифрах і фактах резюмувала творчу роботу навколо книги, старший науковий співробітник музею Лесі Українки Оксана Константинівська розповіла про етнографічну діяльність родини Косачів, Провідні майстрині проекту провели майстер-класи з вишивки. Жінки, які всі ці роки вишивали за книгою, представили свій сучасний одяг, вишитий орнаментами з альбому. А колектив майстринь ZETA atelier на чолі з Тетяною Зез презентував колекцію "Маленька біла сукня" до 140-річчя до дня народження Ольги Косач-Кривинюк, доньки Олени Пчілки.











 
 

Фото Ніни Локоть
Далі буде...

четвер, 4 травня 2017 р.

“Як не буде птахів, то і людське серце стане черствішим” (М. Стельмах)

В травні відзначаємо 140 р. від дня народження Михайла Панасовича Стельмаха, українського письменника, драматурга, етнографа. За улюбленим журналом "Малятко" легко і просто читати прозу і поезію автора. Тішить, що сучасна періодика для дітей не оминає класиків...
“Як не буде птахів,то і людське серце стане черствішим” (М. Стельмах)

Нещодавно до нас Прилетіла пташечка Оксани Кротюк.
Пташина тема розкрита в березнево-травневих числах журналів  "Яблунька", "Крилаті", "Ангеляткова наука", "Пізнайко", "Джміль" ін. Залітайте і Ви до нашої читальної зали!

І за нагоди запрошуємо до бібліотеки ім. М.П.Стельмаха -- колег і друзів!

Більше цікавого на темполицях

Як відомо,  основною функцією бібліотеки є забезпечення користування інформацією. Різною. І задовольняти інформаційні запити користувачів бібліотекарі вміють у різні вигадливі способи... Звична тематична поличка у світлі авторського права стає службовим твором і слугує  посиленню просвітительської, виховної і соціальної функцій публічної бібліотеки.
Дізнатися більше тут.

Повертаємось до бібліотечних темполиць.
Рік  Японії в Україні.
«Сто краєвидів малювали хмари» 


Письменники-ювіляри. 110 р. від дня народження Миколи Трублаїні і 80 років його пригодницькій повісті «Шхуна Колумб»



Стратегія захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року. Запрошуємо читати ромську поезію!
«Моя Україна, ласкавий мій краю. Дадэнгири пхув Украина мири». Виставка однієї книги «На нашій, на своїй землі: Антологія різномовної поезії України».


Запрошуємо читати!