четвер, 24 лютого 2022 р.
Сьогодні почалась війна
Сьогодні ми збирались читати Шевченка, вчора пошановували Лесю Українку. Але кожен з нас може це зробити вдома, зменшуючи рівень тривоги та мінімізуючи гормони стресу. Класики надихають і описують сьогодення вже з впевненою як насьогодні вірою в краще. Перечитуйте і утверджуйтесь в Україні
вівторок, 22 лютого 2022 р.
"Безпечний світ для нас усіх"
19 лютого відбулась зустріч в рамках проекту "Відроджені пологи" в Україні. Лікарі, фахівці і мами при надії - користувачі нашої бібліотеки. Це цикл зустрічей "Безпечний світ для нас усіх" на виконання відповідної міської програми. Запрошуємо до голосних читань, обговорень, зустрічей в затишному, інформаційно безпечному середовищі публічної бібліотеки, дружньої до дітей та їх батьків.
Також запрошуємо батьків переглядати постійно діючу темполицю для батьків дітей дошкільного віку. На ній Ви знайдете багато цікавих видань - від бестселерів порад доктора Комаровського, психологів Петрановської та Ройз, книг про інклюзію до іноваційних методик, як навчити дитину читати в умовах дистанційного навчання та Нової української школи (НУШ)
понеділок, 21 лютого 2022 р.
Участь у вебінарі «Мовна ідентифікація@ukr.net»
21 лютого, в Міжнародний день рідної мови колективи бібліотек ім. В.А. Симоненка для дітей на № 15 для дітей долучились до вебінару «Мовна ідентифікація@ukr.net», яку провели ВГО Українська бібліотечна асоціація та Національна наукова медична бібліотека. Цікавий досвід колег, як бути бібліотеці україномовною в інформаційному просторі мережі інтернет. І як важливо адаптувати контент (зміст) і форму бібліотечного сайту відповідно до вимог і можливостей сучасних смартфонів, щоб утримати на них увагу користувача. Інформаційні технології мають бути гнучкими до користувача.
субота, 19 лютого 2022 р.
День Героїв Небесної Сотні. "Вдячні за свободу!"
Цього року гаслом Дня Героїв Небесної Сотні стало "Вдячні за свободу!".
І ми запрошуємо користувачів долучатися до голосних або тихих читань збірки розповідей про звичайних і водночас неймовірних людей, які створили революцію 2013-2014 "Євромайдан. Звичайні історії" Наталі Гук і поетичний збірник "Небесна Сотня воїнів Майдану" Тетяни Домашенко, авторки крилатого вислову "Небесна Сотня".
І ми запрошуємо користувачів долучатися до голосних або тихих читань збірки розповідей про звичайних і водночас неймовірних людей, які створили революцію 2013-2014 "Євромайдан. Звичайні історії" Наталі Гук і поетичний збірник "Небесна Сотня воїнів Майдану" Тетяни Домашенко, авторки крилатого вислову "Небесна Сотня".
середа, 16 лютого 2022 р.
Презентація першої дитячої казки Тоні Кухар "Пригоди Венери на Землі"
15 лютого в рамках бібліотечного проекту "Українські письменники - дітям!" відбулась презентація першої дитячої казки Тоні Кухар "Пригоди Венери на Землі"
Прямий ефір і голосні читання казки дітьми збережено на сторінці бібліотеки в мережі facebook
Про подію авторка висловилась на власній сторінці в мережі facebook:
"Друзі! Я хочу, щоб ви, всі, прочитавши мою казку, повірили у світ фантазій, який за будь-яких життєвих обставин допоможе вижити та зробить життя яскравішим!
Дякую усім, хто мене привітав вчора
А також працівникам бібліотеки імені Василя Симоненка за чудову атмосферу
Обіймаю кожного
"
Прямий ефір і голосні читання казки дітьми збережено на сторінці бібліотеки в мережі facebook
Про подію авторка висловилась на власній сторінці в мережі facebook:
"Друзі! Я хочу, щоб ви, всі, прочитавши мою казку, повірили у світ фантазій, який за будь-яких життєвих обставин допоможе вижити та зробить життя яскравішим!
Дякую усім, хто мене привітав вчора
А також працівникам бібліотеки імені Василя Симоненка за чудову атмосферу
Обіймаю кожного
" вівторок, 8 лютого 2022 р.
До Міжнародного дня жінок та дівчат у науці зустріч з Євнікою Анатоліївною Ліньовою
До Міжнародного дня жінок та дівчат у науці в бібліотеці відбулась зустріч, насичена цікавинками як для дітей, так і для дорослих з киянкою Євнікою Анатоліївною Ліньовою, відомої у наукових колах спеціалістів з археології і музеєзнавства не тільки в Україні.
З 70-х років ХХ ст. працювала на історичному факультеті Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Викладала спецкурси: "Антична археологія Північного Причорномор'я", "Археологія Середземномор'я", "Слов'яно-руська археологія", "Історіографія археології".
До кола наукових інтересів Є. А. Ліньової входять питання ремісничого виробництва давньоруського часу, зокрема – гончарного, історія археологічної науки у Російській імперії, реставрації та консервації археологічних об'єктів, широке коло пам'яткоохоронних проблем.
Є. А. Ліньова учасник та керівник багатьох археологічних експедицій як в Україні (1975-1995 рр.), так і за її межами – в Росії (1988 рік), Польщі (1989, 1990 роки), Сербії (1996 рік).
Євніка Анатоліївна ознайомила присутніх з деякими науковими роботами. Так, у 1994 році Є. А Ліньова разом із студентами Київського університету ім. Т. Шевченка досліджувала Херсонес Таврійський (м. Севастополь), про що вона у співавторстві із археологами Зубарем В. Н. та Сон Н. О. написала у навчальному посібнику "Античний світ Північного Причорномор'я". У посібнику розглянуто питання історичного та соціально-економічного розвитку античних держав, що існували протягом майже тисячі років на півдні сучасної України. Історія античних держав Північного Причорномор'я викладена за основними хронологічними періодами, проведено порівняльний аналіз характерних ознак та специфіки історичного розвитку на основі сучасних теоретичних розробок, не обтяжених відомими ідеологічними настановами.
Вона автор понад 50 наукових праць. Зокрема, "Предпосылки и история зарождения отечественной археологии", співавтор каталогу "Пам'ятки єврейської культури в музеях і заповідниках України" (англ., укр., іврит) та ряд ін. Ставлення до пам'яток історії та культури є показником рівня розвитку держави та духовної зрілості її громадян. Розуміючи значення культурної спадщини у вихованні патріотизму, формуванні національної ідеї, самоідентифікації українців, Євніка Анатоліївна у лютому 1996 року перейшла на роботу до Міністерства культури і мистецтв України спочатку головним спеціалістом, але невдовзі стала начальником відділу інспекції Управління охорони культурної спадщини, потім начальником відділу заповідників і начальником Управління культурної спадщини (1996-2002 рр.).
Є. А. Ліньова була членом штабу з відтворення Михайлівського Золотоверхого монастиря та Успенського собору у м. Києві і Володимирського собору у Херсонесі. Вона пройшла стажування і отримала міжнародні сертифікати на курсах UNESCO-ICCROM з питань будівництва в українському середовищі та менеджменту в пам'яткоохоронній галузі (Литва, 1998,1999).
Доклавши чимало зусиль для формування державної політики та виконавчої структури у сфері охорони культурної спадщини з січня 2003 р. по січень 2006 р., працювала заступником Голови Державної служби охорони культурної спадщини України. Безпосередньо Є. А. Ліньовою та під її керівництвом за ті роки розроблено і подано на затвердження Верховною Радою України та Уряду документи щодо ратифікації Україною міжнародних конвенцій, понад 30 нормативно-правових актів, що врегульовували питання охорони культурної спадщини, зміни і доповнення до Закону України "Про охорону культурної спадщини" та інших Законів України, що в цілому стосуються питань культури, прийняття рішень про створення заповідників та надання їм статусу "національних" та багато іншого.
Євніка Анатоліївна була відзначена Подяками Міністерства культури та Київського міського голови "За вагомий особистий внесок у створення духовних і матеріальних цінностей та досягнення високої майстерності у професійній діяльності" (2001, 2004).
Після виходу на пенсію Євніка Анатоліївна веде активний спосіб життя: співпрацює з бібліотекою, приймає участь у її заходах, багато читає, розповідає нашим користувачам про історію, археологічні дослідження, пам'ятки України та їх охорону. Крім того, Євніка Анатоліївна народилась в сім'ї художників-оформлювачів і батьки, як люди творчі, змалечку прививали своїм дітям ( старшому братові і сестрі) любов до мистецтва, літератури, історії. Саме це спонукало її, як творчу особистість, шукати своє місце у мистецтві.
Так, під час карантину у квітні-травні 2020 року почала працювати над створенням тематичних колажів та захопилася мистецтвом декупажу. Користувачі з захопленням розглядали колажі, слухали історії пошуку теми, змісту, філософії кожної роботи.
Як ідеї для оригінальних подарунків, Євніка Анатоліївна представила шкатулки, кухонні дощечки, посуд та інші речі, які виконані за допомогою мистецтва декупажу.
З 70-х років ХХ ст. працювала на історичному факультеті Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Викладала спецкурси: "Антична археологія Північного Причорномор'я", "Археологія Середземномор'я", "Слов'яно-руська археологія", "Історіографія археології".
До кола наукових інтересів Є. А. Ліньової входять питання ремісничого виробництва давньоруського часу, зокрема – гончарного, історія археологічної науки у Російській імперії, реставрації та консервації археологічних об'єктів, широке коло пам'яткоохоронних проблем.
Є. А. Ліньова учасник та керівник багатьох археологічних експедицій як в Україні (1975-1995 рр.), так і за її межами – в Росії (1988 рік), Польщі (1989, 1990 роки), Сербії (1996 рік).
Євніка Анатоліївна ознайомила присутніх з деякими науковими роботами. Так, у 1994 році Є. А Ліньова разом із студентами Київського університету ім. Т. Шевченка досліджувала Херсонес Таврійський (м. Севастополь), про що вона у співавторстві із археологами Зубарем В. Н. та Сон Н. О. написала у навчальному посібнику "Античний світ Північного Причорномор'я". У посібнику розглянуто питання історичного та соціально-економічного розвитку античних держав, що існували протягом майже тисячі років на півдні сучасної України. Історія античних держав Північного Причорномор'я викладена за основними хронологічними періодами, проведено порівняльний аналіз характерних ознак та специфіки історичного розвитку на основі сучасних теоретичних розробок, не обтяжених відомими ідеологічними настановами.
Вона автор понад 50 наукових праць. Зокрема, "Предпосылки и история зарождения отечественной археологии", співавтор каталогу "Пам'ятки єврейської культури в музеях і заповідниках України" (англ., укр., іврит) та ряд ін. Ставлення до пам'яток історії та культури є показником рівня розвитку держави та духовної зрілості її громадян. Розуміючи значення культурної спадщини у вихованні патріотизму, формуванні національної ідеї, самоідентифікації українців, Євніка Анатоліївна у лютому 1996 року перейшла на роботу до Міністерства культури і мистецтв України спочатку головним спеціалістом, але невдовзі стала начальником відділу інспекції Управління охорони культурної спадщини, потім начальником відділу заповідників і начальником Управління культурної спадщини (1996-2002 рр.).
Є. А. Ліньова була членом штабу з відтворення Михайлівського Золотоверхого монастиря та Успенського собору у м. Києві і Володимирського собору у Херсонесі. Вона пройшла стажування і отримала міжнародні сертифікати на курсах UNESCO-ICCROM з питань будівництва в українському середовищі та менеджменту в пам'яткоохоронній галузі (Литва, 1998,1999).
Доклавши чимало зусиль для формування державної політики та виконавчої структури у сфері охорони культурної спадщини з січня 2003 р. по січень 2006 р., працювала заступником Голови Державної служби охорони культурної спадщини України. Безпосередньо Є. А. Ліньовою та під її керівництвом за ті роки розроблено і подано на затвердження Верховною Радою України та Уряду документи щодо ратифікації Україною міжнародних конвенцій, понад 30 нормативно-правових актів, що врегульовували питання охорони культурної спадщини, зміни і доповнення до Закону України "Про охорону культурної спадщини" та інших Законів України, що в цілому стосуються питань культури, прийняття рішень про створення заповідників та надання їм статусу "національних" та багато іншого.
Євніка Анатоліївна була відзначена Подяками Міністерства культури та Київського міського голови "За вагомий особистий внесок у створення духовних і матеріальних цінностей та досягнення високої майстерності у професійній діяльності" (2001, 2004).
Після виходу на пенсію Євніка Анатоліївна веде активний спосіб життя: співпрацює з бібліотекою, приймає участь у її заходах, багато читає, розповідає нашим користувачам про історію, археологічні дослідження, пам'ятки України та їх охорону. Крім того, Євніка Анатоліївна народилась в сім'ї художників-оформлювачів і батьки, як люди творчі, змалечку прививали своїм дітям ( старшому братові і сестрі) любов до мистецтва, літератури, історії. Саме це спонукало її, як творчу особистість, шукати своє місце у мистецтві.
Так, під час карантину у квітні-травні 2020 року почала працювати над створенням тематичних колажів та захопилася мистецтвом декупажу. Користувачі з захопленням розглядали колажі, слухали історії пошуку теми, змісту, філософії кожної роботи.
Дівчата справді рухать світ науки, при цьому встигають реалізуватись як жінки, мати гарних дітей та онуків і виглядати приголомшливо, і ходити в бібліотеку!