Мова. Діти. Культура. Нація

9 листопада в День української мови і писемності почали день зі рядків Василя Симоненка:

Моя мова

Все в тобі з’єдналося, злилося —
Як і помістилося в одній! —
Шепіт зачарований колосся,
Поклик із катами на двобій.
Ти даєш поету дужі крила,
Що підносять правду в вишину,
Вченому ти лагідно відкрила
Мудрості людської глибину.
І тобі рости й не в’януть зроду,
Квітувать в поемах і віршах,
Бо в тобі — великого народу
Ніжна і замріяна душа.

1962

  

Писали диктант, плакали. Прийшли діти.