«Скажіть, ви колись не могли дихати аж так буквально, до спазму,
поки не почуєте чийогось,
такого життєво-важливого, голосу...
А тоді — перші звуки рятівних #Голосів і тихе усвідомлення — живий/жива! Дихаю!»
Під однією обкладинкою Антології #Голоси Всеукраїнський форум військових письменників живуть голоси Воїнів, Ветеранів, Волонтерів і їхнє щире слово, яке не завжди можна розчути з фронтових доріг, але їх голоси можемо підсилити ми - бібліотекарі, читачі, видавці, українці…
14 листопада у нашій бібліотеці для учнів #33 ліцею відбулась презентація Антології «#Голоси» Всеукраїнського форуму військових письменників (літературна платформа, заснована у 2019).
У альманасі #Голоси зібрані прозові та поетичні тексти, також роздуми тридцяти учасників Всеукраїнського форуму військових письменників, які писали на війні та про війну.
На презентації голосами піксельної літератури сьогоднішньої України виступили та розповіли про себе, про побратимів, про тих, хто тримає над нами небо, не дозволяючи йому впасти:
- Таня Пилипець, директорка «Всеукраїнського форуму військових письменників», директорка Львівська обласна бібліотека для юнацтва ім. Романа Іваничука;
- Володимир Скоростецький, Полковник Збройних Сил України, військовий журналіст, співзасновник «Всеукраїнського форуму військових письменників»;
- Олена Щепіль - гостьова директорка «Всеукраїнського форуму військових письменників».
На заході звучали поезія і проза живих військових та волонтерів, а також тих, хто віддав своє життя за свободу України. Їх голосами говорили учасники заходу та присутні діти. Говорили голосами правди, голосами справедливості та вірності, голосами памʼяті та майбутнього, голосами непрощення смерті невинновбитих, голосами, які кричать на весь світ. Війна додає літературі голоси болю і надії, творячи хроніку змін і нового сенсу, який ми не маємо права втратити.
Дякуємо шановній Тетяні Пилипець та «Всеукраїнському форуму військових письменників» за книжкові дарунки для присутніх дітей, що виступили «голосами» та за книжкові дарунки для нашої бібліотеки. Воєнна література сьогоднішньої України - це піксельне сьогодення, дзеркало нашої доби, наша воля до перемоги, наша біль від втрат, і … невгасима віра у
Перемогу!
Тож наші голоси запевняють, що світло переможе, тому що попри все наше різноголосся ми на одному боці - боці правди та справедливості!
«Житимем. Житимем навіть із того світу.
Житимем всім убивцям своїм на зло.
Душі вже вкрилися шаром твердого граніту.
3 тріщин в граніті росте Перемоги стебло!» (Оксана Весна).
Видавець книги: Ігор Степурін та за підтримки Український інститут книги.
Немає коментарів:
Дописати коментар