"Подорожуємо Європою гарними книжками"

"Подорожуємо Європою гарними книжками" - саме таку назву має огляд трьох книг - новинок, які ми отримали за "Програмою поповнення бібліотечних фондів" від Український інститут книги 2021.

Як відомо, 21 травня  2022 року весь світ відзначатиме День Європи. І в зв'яку з повнонамаштабною війною росії проти України і силою, витяжністю духу української нації в боротьбі проти загарбника, все більше людей в цікавляться Україною, і чому так історично склалося, що Україна - справді вагома частина Європи, носій її кращих цінностей, історичного спадку і теперішньої звитяжної боротьби за майбутнє Європи і світу.

 

"Україна - європейська країна" - видання для дітей молодшого та середнього шкільного віку. Побачило світ у видавництві "Балтія-Друк", 2021.  Автор Юлія Ференцева запрошує  юних українців у подорож Україною, для того, щою дізнатися більше і розповісти своїм європейським друзям більше про нашу Батьківщину. І нам є чим їх здивувати. Так, юні французи із задоволенням послухають розповідь про короля Данила, данські ситачі будуть здивовані тим, що біля українських берегів можна зустріти тюленів, маленьких британців зацікавлять пригоди запорізьких козаків, а історія про місто Кам'янець на скелястому острові захопить малих українців.

"Вулиця: прогулянки по наймальовничишіх вулицях всього світу" - перекладене з каталонської літературно-художнє видання Мія Кассані і Агусті Соуса. Вийшло друком у "Видавництві Старого Лева", 2021. На сторінках цієї книги можна опинитися в найвідоміших туристичних місцях світу, по яких ходять найбільше людей в Європі . Наприклад, Ріджент-стріт в Лондоні (Сполучене Королівство Великобританії),  Розенграхт в Амстердамі (Нідерланди), площа Ринок у Львові (Україна) та ін.

"У міста є я" - популярне видання з серії "Дитяча полиця" видавництва "Книголав", 2021. Автор Ірина Озимок розповідає про те, як живе місто, і як кожен мешканець може його покращити чи пошкодити. Як можна легко економити воду і тепло, створювати менше сміття, менше забруднювати навколишній простір, допомагати тим, хто цього потребує: людям з інвалідністю, літнім мешканцям тощо.

Абсолютно європейські цінності, абсолютні європеці ми, українці, і багато в чому маємо багато переваг та чеснот серед сім'ї європейських країн.

Презентація збірки "Срібна павутинка" Віталіни Ганзиної з ілюстраціями Олі Гайдамаки

 16 травня відбулась зустріч в рамках бібліотечного проекту "Українські письменники - дітям!" з Віталіною Ганзиною, яка презентувала збірочку поезій "Срібна павутинка", проілюстровану відомою художницею і другом бібліотеки Олею Гайдамакою. Книга в співпраці двох талановитих доньок України  була надрукова 23 лютого, і вже за день-два мала бути презентована в бібліотеках та ін. Війна змінила нас назавжди, і перший наклад книжки був за добу розкуплений в мережі, а прибуток від продажів був переданий на потреби ЗСУ.

 

Прямі ефіри (анонс і власне зустріч можна переглянути тут і тут)

На тлі ілюстрацій до віршів ми спілкувались з пані Віталіною, яка за трагічних умов мусила виїхати з рідного Бердянська і наразі є ВПО в столиці. Віталіна Ганзина - педагог, вчитель початкових класів і викладач української мови; заступник директора Бердянської загальноосвітньої школи №2. Викладала Курси української мови для дорослого населення м.Бердянськ в міській бібліотеці. Заступник голови Товариства "Просвіта". Активна громадська позиція рухає жінку тільки вперед, і тому в столиці пані Віталіна теж готова до активної роботи.

Приємно, що на зустріч завітала Олена Кареліна, журналіст, психолог, яка на початку війни в 2014 році змушена була покинути Феодосію. Говорили в колі молодих і завзятих бібліотекарів, як важливо нині продовжувати писати і випускати книги для дітей, про те, як відходять у минуле друковані часописи для дітей, як важливо зустрічатись наживо, особливо пропонуючи читання дітям і молоді. Помріяли про фестиваль книжковий чи дитячий в метро, адже рок-концерти мають місце бути, а як же хочеться ширити на весь світ і в околі свого поля можливостей українську слово, культуру, книгу.

Пані Віталіна - автор, чиї поезії розміщені на урядовому порталі https://warpoetry.mkip.gov.ua/

8 травня з'явився ще один твір - співана поезія "Напиши" , яку опублікувала на своїй сторінці Віталіна:

 "Знаковий день. Сьогодні - День пам'яті полеглих у Другій світовій війні. Весь цивілізований світ зараз з Україною, адже у нас дні пам'яті про Бучу, Гостомель, Херсон, Ірпінь,Азовсталь...кожного дня.... Війна дала можливість мені покласти на музику власний крик душі. Микола Токарчук , Віра Штука , я сьогодні оприлюднюю наш з вами продукт. Вдячна долі за зустріч з вами, за підтримку і вашу роботу!
Вдячна всім захисникам нашої землі,яких знаю особисто, нашим усім бердянцям,які сьогодні на фронтах! Всім волонтерам і мамі з татом. За те, що я люблю лише одну країну,і любитиму її до кінця. Бердянськ- Україна!
Мамо! Сьогодні День матері. Я не з тобою. Але пісню ви чули з татом першими.
Вона буде до перемоги України тут."

Маємо надію на нові зустрічі в бібліотеках ЦБС Голосіївського району з Віталіною Ганзиною, адже нам є що сказати і що почути один від одного, підтримати один одного і продовжувати працювати на Славу України!

Буча в культурі та історії. Кінофільми Ліни Агаркової

12 квітня дивились фільм Ліни Агаркової про Бучу початку ХХ ст - місце відпочинку київської інтелігенції. Згадували чудову забудову і улюблені сучасної Київщини до початку війни. І вже потім ділились, хто, де і як з присутніх переживав лютневі та березневі дні в Ірпіні і Бучі, і яке це щастя спілкуватись наживо в бібліотеці тут і зараз.
Кінохроніки і кадри 2011-го року назавжди в історії історій, якої вже не буде. Прізвища і постаті, які за два місяці відійшли в далеке минуле, а вся пам'ять понівечена і зруйнованаю. Каталоги парків та квіткових виставок в них, програми дитячих фестивалів теж стерла в попіл війна. Але є те, що рухає нас в майбутнє - те, що ми робимо зараз кожен на своєму місці - утверджуєм і продовжуєм Україну.

Дякуємо бібліотекарям, колегам Зої Логвинеко, Інні Труфановій, Тетяні Скирді, Раїсі Кайдаш, а також Жоржу Шанаєву за зустріч і тепле спілкування.

 

 

Тепер  про Бучу, Ірпінь, Приірпіння складаються героїчні збірки та поминальні трактати. Але віримо, що життя в містах і селах Київщини відродиться в найкращому вигляді: в парках так само буятиме природа, дивуватиме ландшафтний дизайн, відкриті літні вечори збиратимуть поціновучів мистецтва, а діти галасуватимуть на майданчиках.

Співпраця з ГО "Українська жіноча варта" заради дітей та майбутнього

ГО "Українська жіноча варта" - друзі, партнери, побратими і посестри. Адже бібліотека - простір української культури, просвітництва, волонтерської роботи і впертої розбудови українського майбутнього для наших дітей.  12 травня зустрічались з Олександром Білецьким, головою ГО "Українська Військова Варта", засновником та керівником Музею Української Марки ім. Якова Балабага  та правозахисницею  Оленою Білецькою, головою ГО "Українська Жіноча Варта". Говорили про прави виховання дітей, плекання традиційної культури та те, що жінка може робити і робить для Перемоги сьогодні. Ще одна подарована льоля вишита золотими руками Оксани поступак (Черкаси).

 

Василь Симоненко

МОЖЛИВО, ЗНОВУ ЗАГРИМЛЯТЬ ГАРМАТИ

Можливо, знову загримлять гармати,
І танк зімне пшеницю на лану,
І буде плакать і журитись мати,
Коли сини ітимуть на війну.

І хтось востаннє поцілує милу,
І хтось сльозу непрохану змахне,
А може, дехто втратить віру й силу,
Своє життя рятуючи одне.

Але не я… Я квиснути не стану,
Хоч як не буде боляче мені,
За нашу землю, дорогу й кохану,
Я рад прийнять на себе всі вогні.

За тих дітей, що бігають до школи,
За матерів, змарнілих у труді,
За рідні наші верби довгополі,
За наші дні, прекрасні й молоді.

І тут ні сліз, ні відчаю не треба,
І тут не треба страху і ниття —
Живе лиш той, хто не живе для себе,
Хто для других виборює життя.
22.06.1955

День Матері у бібліотечний спосіб: льолі, книги, волонтерство, приязне спілкування

Цьогорічний День Матері в бібліотеці знову в оточенні хороших книг для дитячого, молодшого та середнього шкільного віку; це приязне спілкування мам і з мамами переважно онлайн, артерапевтичні вишивка, оригамі та все творче інше в коробках з книгами і подарунками до Дня Матері та Всесвітнього дня Вишиванки.

Як відомо, наша бібліотека в рамках Стратегії комунікації у сфері європейської інтеграції та Міжнародного проекту «Твори культуру: бібліотечні інноваційні послуги» запропонували користувачам бібліотечну інноваційну послугу "Руками мами. Традиційне рукоділля через книгу і бібліотеку", яка успішно реалізується, періодично, повільно, а, головне, із задоволенням усіх учасників процесу.

Так, цієї весни вже пошито 8+1 льолі-сорочечки для немовлят, народжених від час війни #льолянаблагодійність .

Пересипано книжками, пінєтками, ін. приємностями. Частинку вже відправлено адресатам.

 

 

 

 

Матеріалізуємо світ на полотні 

Зустрічаємо нові життя і одягаємо їх в перші вишиті сорочечки-льолі.
Утверджуєм і продовжуєм Україну в її славних дітях.

Дякую всім прекрасним жінкам, які творять #рукамимами шиють-вишивають льолі:
Оксана Поступак (Черкаси)
Галина Бондар (Черкаси)
Людмила Котченко (Бровари)
Марина Кісенко (Решитилівка)
Лариса Бричук-Столяр (Нововолинськ)
Світлане Дубровська (Чернівці)
Тетяна Серебреннікова (Київ)
та ін.

Читаємо якісні українські книжки, з вдячність приймаємо в подарунок і даруємо самі.

На постійній основі періодично збираємо і передаємо книги тим, кому вони потрібні  сьогодні як ковток води.
Сьогодні, завтра, наступний тиждень... адрес і запитів чимало, долучайтесь.

Обслуговуємо користувачів - видаємо бібліотечні книжки в зручний спосіб (домовляємось в вайбер-групі бібліотеки) та безпосередньо на абонементі. Читаємо, творимо, спілкуємось і терапевтуємось.

Ділимось відгуком бабусі дитини війни, письменниці і бібліотекарки Міли Іванцової:

Mila Ivantsova почувається вдячно.

21 год  · 

В нашому житті час від часу трапляються дива. От просто на рівному місці. Так сталося й цього разу - до Дня Матері.

Мене несподівано спитала малознайома жінка у месенджері, чи я в Україні, і сказала, що хоче вислати вишивану льолю для моєї онуки Вікторії. Що я була заскочена зненацька - то мало сказати. Особливо, коли пані додала, що це її доброчинний творчий проєкт #льолямарафон, який існує не перший рік, а цього року було вирішено подарувати рукотворні вишиті льолі малюкам, народженим під час війни (мені тоді побігли тілом мурахи, та й зараз, коли пишу, теж).

І от до Дня Матері я отримала і передала доньці Галина Кучменко неймовірно чудесний подарунок для її донечки Вікусі.

Дякую, дорога Tana Sribna за Ваш проєкт і добрі енергії, що сієте навколо себе! Дякую незнайомці на ім'я Галина Бондар за вишиту й зібрану її руками сорочечку, за шкарпеточки і за листівку в посилці!

Розчулили нас до сліз! Дякую від Галини і Вікторії!

Все буде Україна!

P.S. Наступну сорочку Вікусі обіцяю вишити власноруч!

P.P.S. А ще в посилці були шикарні книжки, які пані Тетяна попросила доправити у бібліотеку регіону, де ми наразі знаходимося, туди, де їх потребують читачі! І це буде зроблено! Дякую!

Фотозвіт додаю. На Вікусю ще не приміряли, похвалимося пізніше

+3

149Ви, Марія Солтис-Смирнова, Tetyana Lystopad та ще 146

22 коментарі

Поширили: 6

Подобається

Коментувати

Поширити