НАСПІВАНА ПЕЛЮСТКАМИ НАДІЯ

«…Усміхнися, квітко полонинна,

І засяй, мов мрія чарівна…»

— Василь Симоненко

30 липня в нашому літературно-мистецькому просторі відбулася подія, що торкнулася сердець: відкриття персональної виставки «Наспівана пелюстками надія».

Її автор — Альберт-Лейзер Фельдман Albert Leizer — Член спілки художників Ізраїлю та Національної спілки художників України, громадський діяч, доктор психології, засновник Інститут розвитку громадянського суспільства ім. Голди Меїр, голова Ізраїльська медична місія в Україні.

До речі, одна з робіт цього відомого митця нещодавно була передана спеціальному представнику Президента США — генералу Кіту Келлогу — для вручення Дональду Трампу. Це жест глибокої вдячності та символ солідарності між нашими народами.

Завдяки художнику у просторі нашої бібліотеки розквітли квіти, наповнюючи його ароматом тиші, спокою та ніжної надії. Це не просто зображення — це дихання природи, що торкається душі. Пелюстка за пелюсткою вони розповідають про життя, яке триває, про красу, яка лікує, і про віру, яка не згасає.

У акварелях автора — краса, спокій, натхнення і, найголовніше, надія. Та, що ніжно проростає з пелюсток і мовчки говорить: мир обов’язково настане.

На виставці панувала тепла мистецька атмосфера. Серед присутніх — відомі культурні й громадські діячі,  театрали, митці, представники міжнародних організацій, представниці Спілки жінок України та Ради жінок міста Києва.

Особливою подією став візит командира Georgian Legion - Грузинський Легіон ქართული ლეგიონი — Мамуки Мамулашвілі, який, попри військову зайнятість, знайшов час привітати художника.

А також — участь Народного артиста України Анатолія Гнатюка, який щиро поділився своїми емоціями. Його слова лише підкреслили: картини Leizer Feld торкаються серця кожного глядача.

Ми з колективом щиро привітали пана Альберта з відкриттям виставки й подарували йому особливий дарунок — коровай, випечений із турботою та любов’ю. Його створила керівниця кондитерської «Brownie», партнерка нашої бібліотеки, невтомна волонтерка — @Ірина Малярчук. З перших днів повномасштабної війни вона невтомно підтримує військових, дітей переселенців і госпіталі, залишаючись світлом для інших навіть у найтемніші часи — без зупинок і без страху.

Цей коровай — символічний. Його прикрашають зображення квітів із картин Альберта Фельдмана. Бо хліб — це життя. А квіти з картин автора, що проросли на ньому, — це надія. І ми віримо, що надія завжди буде поруч із нами. Коли краса зустрічається з тим, що священне — народжується знак. Знак того, що буде світло.

Щиро дякуємо Альберту-Лейзеру Фельдману за мистецтво та щедрі подарунки, які зробили наш простір теплішим, затишнішим і натхненнішим. Серед них — поезія Василя Симоненка, книги Бруно Шульца, а ще — дещо, що додасть ароматної енергії, бадьорості і тепла нашому сьогоденню.

Ці дари — більше, ніж увага. Це прояв турботи та знак поваги до слова, краси та спільного простору, в якому народжуються розмови, ідеї та надії.

Запрошуємо всіх у наш мистецький світ, де барви лікують, а краса нагадує про те, що світло завжди поруч!Виставка діє до 3 вересня 2025 року.

Організатори виставки:

Інститут розвитку громадянського суспільства ім Голди Меїр, Благодійний Фонд імені Шолом-Алейхема, Бібліотека імені Василя Симоненка для дітей

"ЖИВУ НЕ ЛИШЕ ЗА СЕБЕ"

 

29 липня у нашому літературно-мистецькому просторі відбулася подорож у часі.

Так-так, саме подорож — крізь слово, спогади, атмосферу й поезію. Бо хіба читання хорошої історичної книги або спогади про події не є мандрівкою в інші епохи?!

Саме таку мандрівку запропонував нам КИРИЛО БУЛКІН Kyrylo Bulkin —талановитий актор, літератор і бард, який у неймовірній моновиставі «Живу не лише за себе» не просто розповідав про життя та творчість Василя Симоненка, а вніс глибоке емоційне переживання, прожив кожне слово поета, кожен його рядок, кожну паузу… Здається, сам Василь Симоненко аплодував нам із небес.

Разом ми перенеслися у початок 1960-х — у час, коли народжувалося покоління українських шістдесятників. Атмосфера була складною, але й натхненною: саме в ній формувався голос поета, який і сьогодні звучить щемко, чесно і пророчо.

Кирило Булкін — лауреат премії імені В. Стуса (2010), переможець конкурсу «Коронація слова-2021» (номінація «Пісенна лірика»), багаторічний телевізійний і радіоведучий (ТЕТ, УТ-1, К-1, «Магнолія-ТВ», «НАРТ», Радіо Свобода).

Актор приватного театру «Перетворення», нині — автор сольних проєктів, зокрема власного YouTube-каналу «Ситдаун з Кирилом Булкіним».

Автор кількох поетичних збірок, перекладач з англійської романів і нонфікшн-книжок (С. Кінселла, Б. Карлсон та ін.), а також автор трьох пісенних альбомів.

Це був вечір свята мистецтва, незрівнянних емоцій, відвертих розмов і нових знайомств.

Ми щиро раді появі нових друзів нашої бібліотеки — чуйних, уважних, відкритих до мистецтва та літератури людей.

Дякуємо Кирилу Булкіну за глибоке сценічне переживання, а кожному з вас — за присутність. Цього вечора Симоненко був із нами — у словах, у тиші, в очах присутніх…

Такі події залишаються в нашому серці надовго.

ДЕРЖАВНІСТЬ, ВИМРІЯНА ПОКОЛІННЯМИ

 

15 липня — День Української Державності та День Хрещення Київської Русі-України.Ці визначні дати нагадують нам про тисячолітню історію української державності, яка бере початок ще з княжих часів. Слова Михайла Грушевського «Україна — Русь» підкреслюють безперервність нашої історичної тяглості — від Київської Русі до сучасної незалежної України.

Саме з цієї нагоди у нашій бібліотеці розгорнуто тематичну книжкову поличку «Державність, вимріяна поколіннями».

Ми запрошуємо всіх охочих ознайомитися з виданнями, які розповідають про:

витоки нашої державності,

події Хрещення Русі,

постаті Володимира Великого, Ярослава Мудрого,

багатовікову боротьбу українців за свою ідентичність та свободу.

Сьогодні, як і тисячу років тому, ми захищаємо своє — землю, мову, віру, культуру.

Сучасні Воїни стоять на варті України, як колись наші предки в часи Київської Русі!

Пишаємось своєю державою.

Шануймо свою історію.

Вивчаймо — і передаваймо далі.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ ЗБІРКИ ВІРШІВ ОЛЕГА БОРОДАЯ - "ВІДДУШИНА"

11 липня наш літературний простір наповнився світлом, поезією та глибокими емоціями — відбулась презентація збірки віршів «ВІДДУШИНА». Автор збірки — ОЛЕГ БОРОДАЙ, військовослужбовець Національної гвардії України, письменник, бард, член НСПУ з 2024 року, лауреат літературних премій імені Василя Симоненка та Петра Сороки.

Збірка «Віддушина» — про кохання, що не скорилося війні. Навпаки, перемогло її ніжністю, чуттєвістю, щирістю. Вірші автора — це погляд у серце, де живе надія; це обійми, що стають бронею. У рядках поезії не просто романтика, а щире, глибоке відчуття життя: у дотику, у мовчанні, у спогадах, мріях, у миті, яку хочеться зберегти.

На вечорі звучали не лише вірші, а й пісні у виконанні Олега Бородая — проникливі, сповнені ніжності й кохання. Його голос ніби оживляв слова, даруючи їм теплоту й глибину почуттів, які торкалися серця кожного слухача.

Цей емоційний вечір став ще глибшим завдяки присутності наших гостей — людей, для яких слово має силу серця.

Серед них — БОГДАН НАЗАРЕНКО, військовослужбовець Національної гвардії України, Голова експертного комітету Громадської ради при КМДА. Він привітав автора не просто словами, а своєю авторською поезією. Його вірші стали ще одним голосом у звучанні нашого вечора. Голосом, що йде з самого серця війни, але несе світло, любов та щирість.

Особливістю вечора було й те, що поезію Олега Бородая підтримала глибока й тонка душа української літератури, поетеса, перекладачка, літературознавиця — Олена О'Лір. Її тепле слово й щира участь стали справжнім благословенням для вечора.

Тепло підтримали автора й багато інших цікавих гостей, для яких поезія є внутрішньою опорою в наш непростий час. Вдячні кожному, хто розділив з нами свято поетичного слова. Завдяки вам ця подія стала ще теплішою.

Особлива вдячність — директорці Всеукраїнський форум військових письменників — Таня Пилипець. Адже, саме Форум став тією ланкою, що познайомив нас із автором і подарував можливість організувати цей надихаючий захід.

Наша бібліотека пишається тим, що стала місцем, де звучить щире військове слово. Ми раді, що у нас народжуються діалоги, які єднають фронт і тил, слово і тишу, серце і душу.

Бажаємо Олегу Бородаю невичерпної енергії й сили творити та ділитися світлом і глибиною почуттів зі світом! Нехай поезія автора стане віддушиною для душі, місцем, де знаходиться спокій і натхнення!

Збірка віршів «Віддушина», подарована автором бібліотеці, вже чекає на своїх читачів — відкрийте для себе світ ніжності, сили і глибоких почуттів.