ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА ПІД ЧАС ВІЙНИ

9 жовтня наш бібліотечний простір наповнився розмовами про правду, війну і силу слова. Цього дня відбувся захід «Інформаційна безпека під час війни», у межах якого представники Georgian Legion - Грузинський Легіон ქართული ლეგიონი та ქართული დიასპორა / Georgian Diaspora зустрілися з учнями Ліцей 33 міста Києва. Це була зустріч, де говорили не лише про факти — а й про серце, про свідомість, про те, як важливо вміти чути та говорити правду.

Подію провела АЛЯ ГОЛЬДМЕЙХЕР —журналістка, авторка документального фільму про Грузинський легіон, голова його пресслужби.

Аля поділилася власним досвідом — і військовим, і інформаційним. Вона розповідала про те, як ворог працює зі словом, як маніпулює фактами й намагається змінити реальність, і головне — як ми можемо цьому протистояти.

Було розглянуто питання:

• як діє ворожа пропаганда і чому вона досі небезпечна;

• яку роль відіграють соцмережі у війні за правду;

• як кожен із нас може бути інформаційним бійцем;

• приклади боротьби з російською пропагандою від Грузинського легіону.

Ці теми відкрили нові грані розуміння інформаційної війни, яку ми всі ведемо щодня — у власних гаджетах, розмовах, виборах.

Учні слухали уважно, часом мовчали довше, ніж зазвичай.

Бо є такі зустрічі, після яких хочеться не говорити, а думати…

Думати про те, як легко втратити правду у шумі новин, і як важливо навчитися чути серцем.

Ми живемо у світі, де інформація — теж зброя. І від кожного з нас залежить, на чиєму боці вона буде.

Ми безмежно вдячні Алі Гольдмейхер за проведений захід. Пані Аля —це людина, яку хочеться слухати. У її голосі — досвід, у словах — правда, у погляді — спокій і сила. А ще більше вражає її людяність — здатність залишатися чутливою, говорити просто про складне, дивитися в очі і бачити в кожному співрозмовнику не глядача, а співучасника правди.

Дякуємо військовим Грузинського легіону — за їхню відвагу, братерство, за допомогу Україні, за силу, яка надихає і вселяє впевненість у кожному серці. Ваше серце бʼється в унісон з нашим — у ритмі свободи.

На завершення зустрічі ми отримали безцінний подарунок — прапор, підписаний військовими Грузинського легіону. Кожен підпис, як дотик тих, хто сьогодні боронить нашу землю, як відбиток мужності, що не знає кордонів. Цей прапор став для нас не просто подарунком, а живим символом братерства, віри і правди — нагадуванням про те, що перемога завжди має свої обличчя, свої руки, свої серця.

У цій зустрічі було багато і тиші, і посмішок, і вдячності, і справжніх емоцій.

Але найбільше — світла. Того самого світла взаємодії, яке народжується там, де є правда.

І кожен, хто слухав цього дня,

повернувся додому з впевненою думкою: правда — це теж фронт. І ми всі на ньому воїни.

ЧОТИРИ ПОРИ РОКУ ЮРІЯ ПАЦАНА

 Чотири пори року Юрія Пацана — чотири стани душі, у яких живе світло, віра і краса.Чарівним дотиком краси і святом зачарованої душі стало відкриття персональної виставки Юрія Пацана “Чотири пори року Юрія Пацана”.Це подія, у якій кожен відвідувач відчув не лише силу мистецтва, а й велич людського духу.

Юрій Іванович — сильна духом людина, яка пройшла крізь випробування, але не втратила любові до життя.

Він — учасник ліквідації аварії на ЧАЕС, ліквідатор 2-ї категорії, громадський діяч, волонтер, Заслужений художник України, кавалер ордена «За заслуги» ІІІ ступеня.

У 1999 році автокатастрофа прикувала його до ліжка, але саме тоді народився художник. Спочатку – невеличкі композиції з плавленого пластику, різьблені рамки, дерев’яні ікони.

Згодом – живопис, якому він навчився самостійно. Свої перші роботи Юрій писав, лежачи на спині.

Сьогодні його полотна – це пейзажі, натюрморти та портрети, але найбільше він відомий саме завдяки пейзажам, у яких вміє передати красу світу так, щоб навіть зимові сцени зігрівали глядача.

Юрій Пацан вірить: мистецтво має лікувати душу.

Він ніколи не зображує руїн, адже його картини – це завжди про надію, про красу життя, про переможне світло.

Саме тому виставка отримала назву «Чотири пори року», адже в його творчості, як і в природі, відчувається ритм життя: весняне пробудження, літнє розквітання, осіння зрілість і навіть зима, що несе тепло й затишок.

«Я живу, а не проживаю», – каже художник. І кожне його полотно доводить ці слова.

Сьогодні картини Юрія Пацана живуть не лише в Україні, а й у Австралії, ПАР, Новій Зеландії, Канаді. Його творчість — це подих природи, відображення спокою і глибокої любові до життя.

З нагоди відкриття виставки Юрію Пацану було вручено Почесну грамоту від Київська обласна державна адміністрація

— за вагомий внесок у розвиток різних сфер суспільного життя, високий професіоналізм і творчу майстерність,

а також за відстоювання національних інтересів України в умовах збройної агресії проти нашої Держави.

Силу вражень від виставки висловили:

Михайло Коструба — заступник селищного голови Чабанівська селищна рада;

Роман Подолянець — завідувач сектором культури, молоді і спорту Чабанівської селищної ради,

Марина Ставнійчук — Заслужений юрист України, Голова Комітету з питань верховенства права,

Світлана Суниця — поетка, актриса, режисерка дитячої театральної студії, в озвученні якої пролунали зворушливі вірші-подарунки,

Вікторія Статівка — мисткиня, актриса, дизайнерка та інші.

Особливого колориту події додав виступ Володимира Петровського — українського громадського діяча, керівника Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнський парламент працездатних інвалідів», автора і виконавця власних пісень. Його щирі слова і музика створили атмосферу справжньої єдності та підтримки.

Колектив нашого бібліотечного простору та всі відвідувачі щиро дякують Юрію Івановичу

за його щирість, мужність, талант і неймовірну здатність бачити красу навіть там, де інші бачать тишу.

Дякуємо за те, що даруєте світло, віру і натхнення, за те, що своїми картинами наповнюєте наші серця теплом.

Особлива подяка — його вірній супутниці життя, Тетяні Степанівні Пацан, за постійну підтримку, турботу і любов, що стали надійною опорою у житті та творчості митця.

Цей день став святом душі, людяності і мистецтва, у якому кожен відчув: сила людини — у її серці, а краса — у здатності бачити світло навіть після темряви.

Картини Юрія Пацана — це ліки для душі, нагадування про те, що життя — це наші власні “пори року”, і в кожній із них є місце для любові, вдячності й краси.

Виставка триватиме до 3 листопада 2025 року.

#ЧотириПориРоку #ЮрійПацан #виставка #мистецтво #живопис #культура #натхнення #краса #Україна #гордість

СТРІЧКИ ЄДНОСТІ ТА СИЛИ

4 жовтня 2025 року в Голосіївському парку культури і відпочинку ім. М.Рильського відбувся патріотичний пробіг «Біжу за Героїв України» — подія, що об’єднала громаду, волонтерів, родини та всіх, хто прагне підтримати наших Захисників.

Захід став символом єдності, вдячності та сили українського духу. Під шелест жовтневого листя ми разом брали участь у спортивних стартах, творили, допомагали. У програмі відбулися дитячі забіги різних вікових категорій, дорослі старти, благодійні ярмарки та активності на підтримку Збройних сил України.

Бібліотеки ЦБС Голосіївського району міста Києва долучились до важливої події і наповнили простір натхненням, підтримкою і добром. Бібліотекарями було створено волонтерські та творчі локації, проведено благодійні ініціативи і майстер-класи. Також бібліотекарі пригощали гостей запашним чаєм і домашніми смаколиками, наповнюючи простір ароматом теплоти та затишку. Гарячий чай зігрівав долоні, а щирість спілкування — серця. Так народжувалася справжня атмосфера єдності, добра і підтримки.

Колектив нашої бібліотеки мав за честь провести майстер-клас для дітей «СТРІЧКИ ЄДНОСТІ ТА СИЛИ», під час якого учасники створювали обереги-браслети, вплітаючи у кожну стрічку тепло серця, щиру молитву і побажання повернення додому тим, хто зараз боронить нашу землю.

Кожен браслет — маленький символ вдячності. Кожна стрічка — ниточка, що з’єднує нас усіх у великій силі народу. Нехай ці браслетики зігрівають дитячі руки і водночас несуть тепло наших сердець тим, хто боронить Україну. Бо любов і вдячність мають силу, що долає відстань.

У заході взяли участь Софія Дунаєвська, голова Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація, а також представники місцевої влади.

Пані Софія звернулася до присутніх зі словами вдячності та підтримки, наголосивши, що подібні ініціативи об’єднують громаду і допомагають зберігати силу духу у непростий час.

Під час зустрічі колектив нашої бібліотеки символічно подарував очільникам району браслети єдності — як знак вдячності, віри та спільності.

Ми щиро віримо: кожен добрий вчинок, кожен крок, кожна стрічка сьогодні — це ще один промінь світла, що наближає Перемогу

Сьогодні ми не просто бігли. Ми підтримували, дякували, єдналися.

Ми плели не лише браслети — ми плели силу українського духу

Бо навіть маленькі вчинки, зроблені з любов’ю, творять велику силу добра та підтримки

Усі кошти, зібрані під час заходу, буде передано на потреби українських військових.

Участь бібліотек ЦБС Голосіївського району у заході відбулася за підтримки Управління культури Голосіївської РДА — наших керівників і натхненників, які сприяють розвитку культурних ініціатив та допомагають бібліотекам творити добро. Щиро дякуємо за радість спільної справи!

Коли ми разом — ми непереможні!

#ГолосіївськаЦБС

#УправлінняКультуриГолосіївськоїРДА

#бібліотекаіменісимоненка

#БібліотекаЄднає

#СтрічкиЄдностіТаСили

#МайстерКлас

#ТворимоДобро

#БіжуЗаГероївУкраїни

#вдячністьзахисникам