МУЖНІСТЬ ГОВОРИТЬ!

 

1 жовтня — День захисників і захисниць України. День, коли особливо важливо говорити про тих, завдяки кому ми маємо можливість жити, працювати, читати книги, зустрічатися і будувати своє майбутнє.

До цього дня у нашій бібліотеці оформлено книжкову виставку «Мужність говорить».

На її полицях знаходяться книги, у яких мужність не є абстрактним поняттям. Вона має конкретні імена, обличчя та долі…

Тут — документальні свідчення і спогади, книги про бойові шляхи українських військових, оборону українських міст, фронтові історії та людей, які опинилися в самому центрі подій. Є видання про Авдіївку, Чернігів, окремі підрозділи та їхніх бійців, фронтові альбоми, художні і документальні тексти. Кожна книга по-своєму зберігає те, що не можна дозволити поколінням забути.

А поруч із «Мужність говорить» у бібліотеці триває виставка живопису «Свобода має колір» Мамуки Мамулашвілі Mamuka Mamulashvili— засновника та командира Грузинського національного легіону, який із 2014 року воює на боці України.

Його історія додає до розмови про мужність ще один важливий вимір — солідарність. Людина, яка народилася в Грузії, свого часу сама пройшла через війну, а згодом приїхала захищати Україну.

І сьогодні його живопис у нашому просторі говорить про свободу, людську гідність, пам’ять і право народів самим визначати своє майбутнє.

Дві виставки поруч — книжкова і мистецька.

Одна розповідає словами. Інша — кольорами.

І все ж їх об’єднує одне: історії людей, завдяки яким Україна залишається вільною.

Дякуємо нашим Захисникам і Захисницям. Пам’ятаємо тих, кого втратили. Бережемо те, що вони захищають.

 

ВІТАЄМО З ВСЕУКРАЇНСЬКИМ ДНЕМ БІБЛІОТЕК!

 

Сьогодні особливо гостро розумієш, що бібліотека — це перш за все люди.

Це можливість зустрітися, розказати, почути одне одного.

Це книги, які відкриваєш і заради історій, і заради відчуття, що світ усе ще має сенс.

І навіть у час, коли доводиться відновлювати те, що здавалося таким буденним і незмінним, бібліотека — є.

Вона живе в людях, які приходять сюди. У книгах, розмовах, виставках картин, дитячих малюнках, творчих зустрічах і добрих справах. У тих, хто зберігає історії свого міста і своєї країни. У тих, хто сьогодні вперше переступає її поріг.

Ми працюємо в час, коли звичайне вже давно стало цінністю.

Проводимо зустрічі і виставки, говоримо про культуру та історію, підтримуємо військових, займаємося творчістю з дітьми, зберігаємо пам’ять про наше місто і створюємо простір, куди хочеться повертатися.

І, мабуть, сьогодні одна з найважливіших місій бібліотеки не дати життю зупинитися.

Бо коли навколо змінюється і руйнується звичний світ, особливо важливо мати місця, де зберігається те, чого не можна знищити уламками: слово, культура, пам’ять, творчість, людська близькість і віра в майбутнє.

У Всеукраїнський день бібліотек хочеться подякувати нашим читачам, друзям і партнерам: усім, хто приходить до нас, підтримує бібліотеку, створює живий простір і разом із нами наповнює її життям.

Дякуємо нашим колегам за щоденну працю, витримку і любов до своєї справи.

Бо поки у бібліотеці звучить слово, відкриваються книги, народжуються розмови і творчі ідеї, вона залишається живим простором для людей.

І в цьому її сила.

З Всеукраїнським днем бібліотек!

Нехай у наших бібліотеках завжди буде світло!

У вікнах.

У книгах.

У людях.

 

КОЛИ МИР НАБЛИЖАЮТЬ РАЗОМ...

Коли приходить Міжнародний день миру, він ніби збирає навколо себе тих, хто наближає його своєю небайдужістю, справами, словом, культурою, мистецтвом, щоденною людською присутністю.

Можливо, саме тому цього дня так природно зустрілися представниці Спілка жінок України у нашому просторі, серед картин Mamuka Mamulashvili — на виставці «Свобода має колір». Незаплановано, але, мабуть, і не випадково.

Мамука Мамулашвілі — воїн, який бореться за Україну, засновник і командир Georgian Legion - Грузинський Легіон ქართული ლეგიონი.

І його картини в цей день стали продовженням нашої розмови. Яскраві, живі, сповнені руху, вони грали різними барвами, надихали і нагадували, що навіть після пережитого людина здатна зберегти в собі світло.

Під проводом Леокадії Герасименко — Посла миру, голови правління Спілки жінок України, говорили про мир, силу українського народу, підтримку і культуру, народжували нові проєкти та планували добрі справи.

У цій зустрічі дивовижно переплелися різні шляхи до однієї мети:

жінки, які творять, примножують і підтримують;

Воїн, який захищає свободу;

мистецтво, яке повертає світло навіть туди, де його, здавалося б, не мало залишитися.

І, можливо, саме так Міжнародний день миру нагадує нам: мир наближають не тільки тоді, коли говорять про нього. Його наближають, коли тримають одне одного, створюють нове, захищають свободу і не дозволяють світлу згаснути.

А виставка «Свобода має колір» продовжує жити і говорити своїми барвами.

Вона продовжена до 30 жовтня 2026 року.

Тож приходьте.

Без сумніву, ці кольори ще скажуть вам щось важливе про свободу

КУЛЬТУРА ЗАРАДИ МИРУ

 Коли навколо так багато тривожної тиші, яку приносить війна, особливо важливо, щоб не замовкали голоси, здатні говорити про людину, пам’ять і майбутнє…

Культура — одна з них.

21 вересня, у Міжнародний день миру, представники нашої бібліотеки відвідали паблік-ток «Культура заради миру» — зустріч, у якій культура постала не просто як надбання, яке потрібно берегти, а як жива сила, що єднає людей, зберігає пам’ять і допомагає світові почути Україну.

Про це говорили люди, для яких культура, громадська діяльність, журналістика, мистецтво і служіння суспільству - не формальні слова, а частина щоденної роботи.

Спікерами виступили Леокадия Герасименко — Посол Миру, голова правління Спілка жінок України; 

Марина Кінах — заслужена журналістка України, прес-аташе УСПП;

Олег Сербін — генеральний директор Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого, український співак;

Юрій Піжук — голова Профспілки працівників державних установ України, український поет і композитор;

Дмитро Овечкін — відомий продюсер, а також інші знані громадські діячі.

Говорили про культуру як голос миру під час війни. Про пам’ять і традиції національних спільнот України. Про багатонаціональність, яка не розділяє, а збагачує наше спільне культурне поле. Про культурну дипломатію, як можливість говорити зі світом не лише про те, що переживає Україна, а й про те, хто ми є.

Бо культура зберігає голос народу, його пам’ять, його право називати речі своїми іменами, співати своїх пісень, говорити своєю мовою, пам’ятати своє минуле й творити майбутнє.

І сьогодні кожна така розмова — це теж спосіб тримати цей зв’язок. Між минулим і майбутнім. Між Україною та світом. Між людьми, які можуть бути різними, але здатні чути одне одного.

Саме тому культура під час війни — не тиша. Вона звучить. І цим звучанням тримає живе.

Щиро дякуємо ініціатору події — Маріупольському державному університету; організаторам і співорганізаторам — Інститут розвитку громадянського суспільства ім. Голди Меїр, ГС «Федерації грецьких товариств України» та ГО «Спілка жінок України», модераторкам — Тані Грабан та Діані Тримі,

 спікерам і всім учасникам цієї важливої зустрічі за можливість бути поруч із розмовою, у якій культура стає простором єднання, взаєморозуміння і миру.

Нехай голоси, що говорять про мир, ніколи не стануть тихішими за голос війни.

МЕЛОДІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДУШІ

 Коли звучить українська музика — оживає пам’ять, а серце впізнає своє.

21 вересня колектив нашої бібліотеки провів для вихованців КМКЦ «Трамплін» особливий майстер-клас «Мелодія української душі», присвячений Дню української музики, який уперше відзначали в Україні 19 вересня цього року.

Захід відбувся у межах Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні — простору, де кожна людина має можливість пізнавати, творити, спілкуватися й відчувати себе частиною культурного життя.

Цього дня ми говорили про українські музичні інструменти, слухали історії, які вони зберігають, і особливу увагу приділили бандурі — унікальному музичному символу України.

Бандура справді не має прямого аналога у світовій музичній традиції. Її неповторність — у поєднанні короткого грифа, великого корпусу та великої кількості струн, розташованих безпосередньо на корпусі. У різних народів існують споріднені щипкові інструменти, наприклад, лютня чи цитра. Але саме бандура у своїй особливій формі сформувалась на українських землях і стала невіддільною частиною української музичної культури.

Перші письмові згадки про бандуру на українських землях датуються кінцем XVI століття — 1580 роком. Здавна на ній грали мандрівні музиканти-кобзарі, виконуючи історичні пісні та думи, зберігаючи й передаючи поколінням народну пам’ять, мудрість та голос української історії.

А потім учасники самі стали творцями маленької музичної історії: власноруч виготовляли бандури з паперу.

Було цікаво спостерігати, як звичайний аркуш поступово набував форми українського музичного символу. Учасники із захопленням вирізали, складали, прикрашали свої роботи, допомагали одне одному і раділи результату. Кожна бандура вийшла особливою, зі своїм настроєм, кольорами та характером.

Можливо, саме так і народжується любов до культури — не лише з розповідей, а з можливості доторкнутися до неї власними руками.

Нехай українська музика завжди звучить у наших серцях мелодією пам’яті, сили і надії. Нехай поруч будуть люди, з якими хочеться творити, пізнавати і мріяти. А кожен має свій простір, де його почують, підтримають і дадуть можливість розкрити власний талант.

Бо українська душа має свою мелодію. І вона звучить.

УКРАЇНСЬКА МУЗИКА: ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ

До Дня української музики у нашому просторі представлено книжкову виставку на піаніно «Українська музика: історія і сучасність».

На її полицях книги про українську музичну культуру, народні пісні і думи, кобзарську традицію, творчість видатних композиторів і сучасне звучання української музики.

19 вересня 2026 року Україна вперше офіційно відзначатиме День української музики. Дату обрано на честь першого публічного виконання Гімну України на «Червоній руті» 1989 року. Цей пам’ятний день, встановлений Верховною Радою України, має привернути увагу до української музичної культури, вшанувати її творців та підкреслити роль музики у збереженні національної ідентичності.

Сьогодні українська музика — це не лише мистецтво. Це голос, який розповідає світові про Україну, зберігає нашу пам’ять і стає частиною культурного фронту.

Саме тому поруч із виданнями про народну пісню, кобзарство та музичну спадщину України на виставці є і «Поезія, опалена війною» Володимира Волікова (Скіфа) — поета, співака, медика, військового, який загинув, захищаючи Україну.

І хоча це поетична збірка, її присутність на музичній виставці невипадкова: українська культура звучить не лише музикою — вона звучить словом.

Від народної пісні і кобзарської думи до сучасного слова, народженого війною.

Українська музика має свою історію.

Українська культура має свій голос. І цей голос звучить.

КНИГА І ГРОМАДА: РАЗОМ ТВОРИМО МАЙБУТНЄ!

 

14–20 вересня 2026 року в Україні проходить Тиждень громадянського суспільства — ініціатива, що об’єднує громадянські організації, активістів та всіх, хто прагне долучатися до суспільного життя і робити внесок у позитивні зміни.

До цієї події у нашому просторі представлено тематичну поличку «Книга і громада: разом творимо майбутнє».

Це добірка книг про те, з чого починається активне громадянство: знання своїх прав і обов’язків, відповідальності, свободи вибору, уміння бути почутим і готовності діяти разом з іншими.

Тут можна знайти видання, які просто й доступно розповідають дітям про права, обов’язки та громадянство, пояснюють, як працюють демократичні механізми, що означає бути відповідальним членом громади та як кожен може впливати на спільне життя. Книги «Права, свободи і обов’язки громадянина України», «Я громадянин України» допомагають поглянути на громадянство не лише як на поняття, а як на щоденну відповідальність.

Окреме місце займають книги про волонтерство, громадську активність та ініціативність. Адже громадянське суспільство народжується там, де люди не залишаються осторонь, помічають потреби інших і готові робити те, що змінює спільний простір на краще.

Є на поличці й книги, що надихають створювати, винаходити, підприємливо мислити та самостійно втілювати ідеї від «Книги юного підприємця» до видань про те, як творити власну країну. Бо майбутнє громади починається з людей, які не лише запитують «що для мене може зробити суспільство?», а й думають: «що я можу зробити для нього?».

А історії видатних українців Леоніда Каденюка, Марії Примаченко, Ігоря Сікорського нагадують, що суспільство розвивають люди, які мають сміливість мріяти, працювати, відкривати нове і залишати після себе те, чим пишатимуться наступні покоління.

Також представлено книги про Україну, її історію, силу слова та людей, які захищають нашу державу. Адже громадянська відповідальність особливо виразно проявляється тоді, коли країна потребує єдності, взаємодопомоги і небайдужості.

Тож запрошуємо переглянути нашу тематичну поличку, обрати свою книгу і поговорити про те, як із маленьких особистих кроків виростають великі зміни в громаді та країні.

Тиждень громадянського суспільства проводиться в межах реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні.

Бо громада — це не просто місце, де ми живемо. Це ми. І майбутнє, яке ми створюємо разом

КНИЖКОВІ ДАРУНКИ, ОТРИМАНІ В РАМКАХ ФЕСТИВАЛЮ BestsellerFest

 

Друзі, а у нас чудова новина!

Днями «Новою поштою» до нашої бібліотеки надійшов книжковий дарунок — нові книги сучасних популярних українських письменників. І це не просто книги, а продовження особливої історії, яка розпочалася для нас у серпні у Львові на фестивалі BestsellerFest.

Цього літа BestsellerFest зібрав друзів довкола книжок, які читає та обговорює вся Україна. Автори, видавці, читачі, бібліотекарі у спільному просторі живих розмов, книжкових новинок, зустрічей, музики та емоцій.

У центрі фестивалю — 20 українських бестселерів та їхніх авторів: Артем Чех, Артур Дронь, Ілларіон Павлюк, Павло Дерев’янко, Ірена Карпа, Максим Кідрук, Євгенія Кузнєцова, Анна Безпала, Павло Паштет Белянський, Віра Агеєва, Тамара Горіха Зерня, Дмитро Крапивенко, Олег Криштопа, Віра Курико, Мирослав Лаюк, Люко Дашвар, Лена Лягушонкова, Радомир Мокрик, Володимир Станчишин, Олена Стяжкіна.

І сьогодні книги саме цих авторів ми отримали у дарунок. Для нас це особливо цінно, адже це сучасні, улюблені українські письменники, творчість яких обожнюють наші читачі.

А поштовхом до книжкової акції дарунків стала дискусія на фестивалі – «Не сподівайтеся позбутися бібліотек». Про те, якими мають бути бібліотеки сьогодні, говорили Мар’яна Савка — поетеса, письменниця, літературознавиця, публіцистка, головна редакторка та співзасновниця «Видавництва Старого Лева»; Олександра Коваль — директорка Українського інституту книги; Оксана Бруй — президентка Української бібліотечної асоціації; Таня Пилипець — директорка Львівська обласна бібліотека для юнацтва ім. Романа Іваничука; Богдана Лаюк — заступниця Міністра культури України.

Говорили про бібліотеки як безумовну культурну цінність, яку потрібно берегти й наповнювати актуальними сенсами; як простір спілкування, розвитку громад, популяризації читання і важливу складову національної безпеки.

Саме в межах цієї розмови відбулася Благодійна книжкова ініціатива за участю представників українського бізнесу, видавців та читачів. Її мета — підтримати бібліотеки і поповнити їхні фонди сучасною українською літературою.

Проєкт було впроваджено у колаборації Мар’яни Савки, «Видавництво Старого Лева» та Львівської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Романа Іваничука.

Механіка цієї доброї ініціативи була особливо символічною: кожен благодійник або представник бізнесу міг придбати ексклюзивний комплект із двадцяти українських бестселерів з автографами авторів. І за кожен придбаний набір організатори передавали такий самий комплект із двадцяти нових книг до однієї з українських бібліотек.

Принцип дзеркальної допомоги.

Одна добра справа — і книги знаходять ще один дім.

Вартість одного меценатського комплекту у брендованій торбі фестивалю становила 25 000 гривень. Але, мабуть, справжню цінність цієї ініціативи неможливо виміряти лише цифрами. Адже це — інвестиція в українську книжку, бібліотеки та розвиток читання.

І саме завдяки цій благодійній ініціативі наша бібліотека отримала в дарунок нові книги популярних українських письменників.

А найтепліше те, що кожна з них має підпис автора.

Ці книги уже мають свою теплу історію. Вони були частиною BestsellerFest — великої серпневої книжкової події у Львові. Вони зберігають дотик автора, а тепер знайшли своє місце у нашій бібліотеці, щоб зовсім скоро потрапити до рук читачів.

Дякуємо нашому партнеру — Львівській обласній бібліотеці для молоді імені Романа Іваничука, її директорці Тетяні Пилипець, колезі Olena Shchepil та всій команді бібліотеки — за запрошення на BestsellerFest, за гостинність, за ці неймовірні дні у Львові та можливість бути частиною великої книжкової спільноти.

BestsellerFest став особливим для бібліотечної громади України. У непростий час він зібрав бібліотекарок і бібліотекарів із різних куточків країни — для зустрічей, знайомств, професійних розмов, планів і простого, але такого необхідного відчуття: ми разом.

Бо бібліотека — це не про минуле. Це про людей, які читають сьогодні, думають постійно і разом творять майбутнє. І поки до бібліотек приходять нові книги, нові читачі, нові голоси і нові ідеї — у них є майбутнє. А отже, є майбутнє і в України.