7 квітня в Музеї Лесі Українки відбувся перший вечір на відзначення 140-річчя від дня народження сестри Лесі Українки, її біографа Ольги Косач-Кривинюк, участь. У рамках циклу вечорів «Історія одного твору» звучала оповідь про долю архіву письменниці і роль О. П. Косач-Кривинюк у його збереженні, про історію створення її унікальної книги «Леся Українка. Хронологія життя і творчості» (Нью-Йорк, 1970) та багато сумних життєвих історій в листах і спогадах.
Саме в цей день, 7 квітня, прощалися з Лідією Мищенко Учениця Ольги Косач-Кривинюк, друг Музею, подарувала очільниці музею Лесі Українки вишиту тканину, а сучасні вишивальниці зібрали- змережили-зробили сорочку для пані Ірини Щукіної, щоб продовжувалась пам'ять родини Косачів... Для поціновувачів вишивки детальний майстер-клас по збиранню сорочки підготували колектив майстринь ZETA atelier. Вишивальниці зацікавилися зразками вишивок, які були виконані Ольгою Косач-Кривинюк і Лідію Мищенко в окупованому Києві 1943 р. Ці зразки Л.А.Мищенко подарувала для музейної колекції у 2004 р. Тетяна Серебреннікова розповідала про роботу спільноти вишивальниць над виданням Ольги Косач-Кривинюк “Українські народні узори з Київщини, Полтавщини, Катеринославщини. Випуск І. Вирізування і настилування” (1928), про яке писала раніше, в рамках проекту "Вишивка етнографічна: «Украинский народный орнамент: вышивки, ткани, писанки» О.П. Косачева, Киев, 1876».
«Хронологія» і узори – «єдине, що я зробила в житті путнього», – скромно писала Ольга Косач-Кривинюк.... Але ця тема поки невичерпна для дослідників і всіх свідомих українців.
Фото Оксана Лушина
Немає коментарів:
Дописати коментар