5 жовтня на жіночому колі матерів, дочок, дружин військовослужбовців ЗСУ, вишивальниць-волонтерок в бібліотеці Олександра Падучак прочитала вірш.
Ірина Рубець
Країна вільного народу!
Країна сил і боротьби.
У нас - від заходу до сходу
час - героїчної доби.
У нас тут Воїни як Храми,
яким приносять молитви!
Схились, наш Господи, над нами
і щедро нас благослови.
На всі прийдешні покоління
скріпи нам душі і ряди!
Ми тут – від півночі до півдня.
Міцні. Єдині. Назавжди.
Країна сил і боротьби.
У нас - від заходу до сходу
час - героїчної доби.
У нас тут Воїни як Храми,
яким приносять молитви!
Схились, наш Господи, над нами
і щедро нас благослови.
На всі прийдешні покоління
скріпи нам душі і ряди!
Ми тут – від півночі до півдня.
Міцні. Єдині. Назавжди.
Молимось нашим живим святим, зміцнюємо кожним стібком і наміром, вишитим на полотні
Дякуємо всім прекрасним жінкам за коло!
Що таке проект "Сорочка для захисника"
Це ініціатива черкащанки Оксани Поступак наприкінці воєнної весни 2022-го року
З чого почалось?
З прохання однокласниці-військової пошити оберегову сорочку, в якій воювати. За одну ніч Оксана знайшла 12 вишивальниць-волонтерок, які погодились вишити такі сорочки для загону бійців, кравчинь, які зшиють ці сорочки і магазин, який підібрав тканину і умови її викупу.
Станом на листопад 2022 року спілкуються близко сотні майстринь в чаті в соціальній мережі facebook; як результат – більше сотні вишитих сорочок й ощасливлених захисників.
Докладніше про проект читайте в мережах facebook і instagram за хештегом #сорочкадлязахисника
З часом почали долучатись дружини військовослужбовців, матері, сестри, вдови Гороїв України, які хочуть шити сорочки своїм близьким воїнам, але потребують акуратної соціокультурної реабілітації, стабілізації психоемоційного стану, а вже потім навчання і супровіду, як пошити вишиту сорочку власноруч.
Проект вийшов за межі групи вишивальниць-волонтерок, які шиють на запит військових невідомому бійцю і яким достатньо лише підтримки більш досвічених колег в чаті.
Жінки стали потребувати спілкування наживо.
Постала мета розширити проект, щоб якомога більше жінок могли вишити оберегову сорочку найріднішій людині або незнайому і вже рідному бійцю чи бійчині в безпечному і доброзичливому середовищі інших жінок.
Так організували щотижневе жіноче коло в бібліотеці ім. В. А. Симоненка для дітей Централізованої бібліотечної системи Голосіївського району м. Києва, яке стало справжньою терапією рукоділлям і соціальною реабілітацією для жінок, які проживають різні історії війни Росії проти України.
Для жіноцтва сформувалась чудова можливість відпочити, наснажитись, перемкнутись на прекрасне, відновити свій ресурсний психоемоційний стан.
Подібні жіночі кола вже проводяться також в Броварах і Черкасах.
Немає коментарів:
Дописати коментар