До Міжнародного дня миру

 Міжнародний день миру для України — не просто дата в календарі. Цей день є символом аспірацій та сподівань людства на мирне і справедливе існування в усьому світі. Коли світ закликає до тиші, ми знаємо справжню ціну цього слова. Мир — це право жити і творити без страху, чути сміх дітей, а не сирени.

19 вересня до Міжнародного дня миру, який відзначається світом 21 вересня, у нашому творчому просторі відбувся майстер-клас з оригамі для дітей «Голубе миру, лети в небеса!» та відкрилася книжкова виставка «І буде мир в моїй країні!», на якій зібрані сучасні українські та світові видання:

-книги про історію та незалежність України;

-твори для дітей і підлітків про мрію, перемогу, людяність і силу добра;

-поезії та художні історії, що вчать берегти найцінніше — життя.

Сьогодні ці книги звучать особливо сильно: коли нас намагаються зламати і позбавити майбутнього, ми виборюємо право жити і мати мир на своїй землі.

 Справжню атмосферу чарівності створили наші неймовірні бібліофеї, які з любов’ю допомагали дітям на творчій зустрічі майструвати паперових птахів.

Діти з натхненням складали білих голубів — загальновизнаних символів миру, ніби довіряючи їм своє найзаповітніше бажання: щоб небо України стало чистим і безпечним. Дитячі світлі очі і щирі усмішки — наша найбільша надія та сенс боротьби.

І нехай кожен паперовий голуб, створений дитячими руками, стане маленьким посланцем нашої спільної мрії: Перемоги Україні і щоб над нашою державою знову запанувало мирне небо.

"КОЛИ ЗНИКАЮТЬ ФАРБИ..."

 

«Нездоланні, незламні, єдині —

ми народ, що постане з руїн.

Ми нескорені, ми — Україна,

З нами сила усіх поколінь».

Ольга Киця.

16 вересня, у нашому просторі відбувся особливий мистецько-літературний захід «Коли зникають фарби», приурочений до Міжнародного дня миру та в рамках персональної виставки картин Володимир Ребров, що нині експонується у бібліотеці.

Захід об’єднав учнів Ліцей 33 міста Києва та дорослих гостей — різні покоління, яких поєднує спільне буття, пам’ять і віра в перемогу.

У тиші і щирості цієї зустрічі ВОЛОДИМИР РЕБРОВ поділився історіями своїх картин і власним шляхом митця, а ОЛЬГА КИЦЯ прочитала кілька своїх віршів, які увійшли до книги «Нескорені. Шляхами поколінь» та альбомів «Війна очима українського художника», які видав Володимир Ребров.

На заході слово і малюнок обʼєднались, щоб говорити за всіх нас.

Нагадуємо:

Володимир Ребров — київський художник, який до війни працював у сфері дизайну та декору. З початком повномасштабного вторгнення він узяв до рук олівець і почав творити — так народилися роботи, що стали його емоційною реакцією на події.

Сьогодні у творчому доробку митця понад 500 робіт, виконаних простим олівцем із жовто-блакитними акцентами.

Його творчість уже стала знаковою:

— малюнки поширюються Україною та світом;

— зображення з’являються на шевронах підрозділів ЗСУ;

— письменники та поети видають книги, використовуючи його графіку для оформлення;

— роботи прикрашають афіші Київської опери.

Він є автором тритомника «Книга. Війна очима українського художника», де зібрані малюнки від початку повномасштабного вторгнення.

Його графіка в чорних тонах із жовто-блакитними акцентами — це мистецтво, що передає біль війни і водночас нагадує про цінність миру та життя.

Ольга Киця — поетеса, авторка трилогії «Нескорені», членкиня ГО «Поетична родина» та КМОВТ «Просвіта». Це поетеса, яка не просто пише про війну — вона тримає її на долонях. Її голос — не декламація, а присутність. Не пафос, а дотик.

 

Також на заході були присутні представники Музею Фонд Ріната Ахметова «Голоси мирних» — проєкту світового масштабу та архіву особистих історій про війну в Україні від її очевидців.

Мета музею — зберегти достовірні свідчення життя мирних українців у воєнних умовах, дати голос тим, чиї історії — це правда, розказана з перших уст, і стати проєктом, що допомагає пережити травму війни, повертаючи віру в сили людини.

Представники музею записали інтерв’ю з колективом бібліотеки та бажаючими дорослими відвідувачами, щоб і ці свідчення увійшли до національної пам’яті.

Дякуємо Володимиру Реброву та Ользі Киці за глибокі слова і чесне мистецтво, а всім учасникам — за теплу присутність.

Ми віримо: навіть тоді, коли фарби зникають, світло людського серця здатне повертати кольори.

Тож ми раді бути простором, де мистецтво й поезія так щиро промовляють до сердець.

І в Міжнародний день миру це звучить особливо сильно — адже разом ми наближаємо той час, коли «фарби» знову повернуться у наше мирне життя. 

Виставка Володимира Реброва «Коли зникають фарби» 

триватиме до 4 жовтня 2025 року.

Встигніть відвідати!

ВИСТАВКА ВОЛОДИМИРА РЕБРОВА "КОЛИ ЗНИКАЮТЬ ФАРБИ" ВІДКРИЛАСЬ

 

Дорогі друзі! Нагадуємо, що до Міжнародного дня миру у нашому мистецькому просторі відкрилася виставка «Коли зникають фарби» Володимира Реброва.

Ці роботи — мов тихий крик і водночас молитва: чорні лінії несуть у собі біль війни, а жовто-блакитні акценти світяться вірою в життя, свободу і мир.

Щодня до нас приходять нові відвідувачі, і кожен знаходить у цій графіці відлуння власних почуттів.

Запрошуємо відкрити для себе простір емоцій і сили!

Виставка триває до 4 жовтня 2025 року.

"КОЛИ ЗНИКАЮТЬ ФАРБИ..."

До Міжнародного дня миру, з 6 вересня по 4 жовтня, у нашому мистецькому просторі експонується виставка «Коли зникають фарби» відомого українського художника —ВОЛОДИМИРА РЕБРОВА.

Його графіка у чорних тонах із жовто-блакитними акцентами — це мистецтво, яке показує біль війни та водночас нагадує про цінність миру і життя.

Володимир Ребров — київський художник, який до війни працював у сфері дизайну та декору. З початком повномасштабного вторгнення він узяв до рук олівець і почав створювати роботи, що стали його емоційною реакцією на події. Сьогодні у творчому доробку митця більше 500 робіт, виконаних простим олівцем із жовто-блакитними деталями.

Його творчість вже стала знаковою:

— малюнки поширюються Україною та світом;

— зображення з’являються на шевронах підрозділів ЗСУ;

— письменники та поети видають книги, використовуючи його графіку для оформлення;

— роботи прикрашають афіші Київської опери;

— У збірці свідчень команди Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація — книзі «Голосіїв. Новітній літопис звитяги і мужності» — використано портрет Валерія Залужного, створений художником. До речі, це літературно-документальне видання нещодавно зʼявилось у фонді нашої бібліотеки;

— один з портретів було передано в дарунок колишньому Головнокомандувачу ЗСУ — Валерію Залужному;

— Володимир Ребров є автором тритомника «Книга. Війна очима українського художника», де зібрані його малюнки від початку повномасштабного вторгнення.

У книгах — розпач і гнів, боротьба і спротив окупантам, відданість бійців і шана Героям, стійкість і незламна віра у Перемогу України. Томи доповнені щемливими віршами сучасних поетів та правдивими історіями українців, чиє життя назавжди змінила війна.

«На моїх малюнках немає яскравих кольорів, але є дуже велика палітра емоцій, які я намагався передати. І ще є два особливі кольори, які залишилися у моєму житті — синій та жовтий, які зараз стали більш потужними та яскравими. Вони створюють усім зрозумілий акцент, навіть якщо ними розфарбовані лише фрагменти. Це наші кольори, які нібито промовляють: ми — українці, ми боремося і вистоїмо!» — говорить Володимир Ребров.

Тож у роботах художника немає яскравих фарб, але є цілий всесвіт емоцій: біль і відвага, гнів і гордість, любов і віра у перемогу…

Виставка триватиме з 6 вересня до 4 жовтня 2025 року

Мистецький простір бібліотеки.

Запрошуємо відкрити для себе мистецтво, що говорить серцем.

МІЦНІЄ ВОЛЯ, ГАРТУЮТЬСЯ КРИЛА - В ЄДНАННІ СЕРДЕЦЬ НАРОДЖУЄТЬСЯ СИЛА!

 

Міцніє воля, гартуються крила,

В єднанні сердець народжується сила!

Кожна перемога України складається з тисячі добрих дій, з маленьких і великих вчинків людей. Як безліч річок вливаються у могутній Дніпро — так і всі наші зусилля зливаються у спільний потік, що наближає Перемогу.

Особливо символічним стало те, що напередодні Дня памʼяті Захисників України колектив нашої бібліотеки мав честь відвідати поранених Захисників у медичному закладі. Адже, це день шани тим, хто віддав життя за нашу свободу, і водночас — підтримки тих, хто продовжує боротьбу й відновлює сили після поранень.

Ми провели терапевтичний майстер-клас «ВУХАТИЙ ПОБРАТИМ» — створювали зайців із рушників. І, як виявилося, навіть найсуворіші воїни не втрималися від усмішок: навколо панував гарний настрій. Хтось жартував, що тепер у нього «зʼявився новий побратим, який завжди мовчить і слухає», а хтось із любов’ю назвав свого зайця «санітаром доброго настрою».

Окрім позитивних емоцій, майстер-клас має й терапевтичне значення: робота з тканиною, зав’язування вузлів, складання деталей сприяють відновленню дрібної моторики рук, що особливо важливо для тих, хто проходить післяопераційну чи реабілітаційну терапію. Такі вправи допомагають розвивати гнучкість, силу та координацію рухів, що є необхідними кроками на шляху до одужання.

Ми також дарували хлопцям обереги-браслети, створені руками колективу — символ братерства, сили й віри, що добро неодмінно переможе.

Особливу подяку складаємо нашій подрузі й партнерці — ІРИНІ МАЛЯРЧУК, керівниці кондитерської «Brownie» (https://www.instagram.com/brownie__ua) та організаторці #brownie_school. З перших днів війни Ірина тримає свій «солодкий фронт» — пече, допомагає, підтримує Захисників. Її смаколики — це не лише десерти, це частинка тепла, яке відчуває кожен, хто їх куштує. Цього разу Ірини, на жаль, не було поруч, але її подаровані гостинці стали справжнім сюрпризом і наповнили день відчуттям домашнього затишку. Ми щиро пишаємося такою співпрацею й вдячні за її невтомність і велику душу.

Знаменною окрасою цього дня став виступ Оркестр Почесної Варти Окремої Президентської бригади імені Гетьмана Богдана Хмельницького (художній керівник підполковник– РОМАН ВЕЛІГОРСЬКИЙ). Українська пісня в їхньому виконанні прозвучала як молитва і як оберіг. Вона зцілює, об’єднує, додає сили й наснаги. Недаремно кажуть: коли лине пісня — стихають гармати. Хай же й надалі вона буде оберегом і силою нашої держави!

Ми щиро сподіваємося на подальші спільні проєкти з оркестром, адже такі миті музики дарують крила всім, хто їх чує.

Окреме і тепле слово вдячності — пані ОЛЬЗІ ДОБРОВОЛЬСКІЙ за запрошення. Її творчість і невтомна праця — це справжнє служіння Україні. Пані Ольга з глибокою любов’ю об’єднує людей довкола культури, підтримує ідеї волонтерського руху, допомагає втілювати мистецькі задуми й ніколи не зупиняється перед труднощами. Її діяльність доводить: сьогодні немає дрібниць, кожна справа має цінність, бо все разом складає велику силу єдності. Ваша щирість, пані Ольго, дарує світлі сподівання, зцілює душі та підтримує наших воїнів. Ми безмежно вдячні Вам і шануємо Ваше велике серце!

І, звісно, головні слова — для наших ЗАХИСНИКІВ. Дякуємо за мужність, за кожен новий день, за приклад сили й гідності. Бажаємо якнайшвидшого одужання, нехай відновлюються не лише тіло, а й душа, а поруч завжди будуть підтримка, любов і віра!

Бо сила духу кожного українця зливається в потужну хвилю єднання, яка неодмінно наближає день нашої спільної Перемоги.

Разом ми — Сила.

Разом — Переможемо!