ЧОРНОБИЛЬ - ПАМ'ЯТЬ УКРАЇНИ

 

Чорнобиль — це не лише трагедія.

Це пам’ять, яка не згасає…

26 квітня 1986 року світ здригнувся від вибуху, що розірвав не лише реактор — він розірвав звичний хід життя тисяч людей.

Невидима небезпека накрила землю, але ще сильнішою виявилася мужність тих, хто став на її шляху.

Чорнобиль — це подвиг ліквідаторів.

Це тиша покинутих міст.

Це біль, що не має терміну давності. Це аварія, яку обґрунтовано вважають найбільшою техногенною і екологічною трагедією світу...

До Міжнародного дня пам’яті Чорнобильської катастрофи та до 40-х роковин аварії на ЧАЕС у нашій бібліотеці розгорнуто книжкову виставку «ЧОРНОБИЛЬ — ПАМ’ЯТЬ УКРАЇНИ».

Її особливістю стали ілюстровані графічні роботи Жоржа Івановича Шанаєва — почесного користувача нашої бібліотеки, українського художника-графіка, поета, музиканта, виконавця бардівської пісні, члена

Національної спілки художників України, лауреата літературно-мистецької премії ім. І. Нечуя-Левицького. У 1986 році він приймав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. А саме, виконував роботи з герметизації конструкцій споруджуваного «Укриття» («Саркофагу») над четвертим зруйнованим блоком.

Його роботи — це більше, ніж мистецтво. Це свідчення. Це пам’ять, закарбована в лініях і тінях.

Запрошуємо відвідати виставку,

щоб разом згадати, усвідомити і вшанувати. Виставка діє з 21 квітня по 29 квітня 2026 року.

Схиляємо голови перед тими, хто врятував світ ціною власного здоров’я і життя.

Пам’ятаємо Чорнобиль.

Пам’ятаємо заради майбутнього.

 

"СТВОРЮЄМО ВДЯЧНІСТЬ РАЗОМ": МАЙСТЕР-КЛАС ДО ДНЯ ВДЯЧНОСТІ ВОЛОНТЕРАМ

 

17 квітня Голосіївський парк ім. М. Рильського ніби розквітнув особливим настроєм — теплим, щирим і сповненим вдячності. У цей день він став місцем, де зустрічалися добрі серця, де лунали живі розмови, щирі слова подяки й народжувалося відчуття єдності — адже тут відбулося районне свято до Дня вдячності волонтерам.

Серед пісень, привітань, посмішок і лагідного весняного шуму дерев свої творчі острівці розгорнули бібліотеки ЦБС Голосіївського району міста Києва. І серед них — наша затишна локація Бібліотека імені Василя Симоненка з майстер-класом «Створюємо вдячність разом».

Навколо нас вирувало чарівне диво. Дитячі долоньки дбайливо згинали синельний дріт, і з нього, ніби з ниточок радості, народжувалися квіти. Різнокольорові, тендітні, щирі — вони розквітали одна за одною, як усмішки на обличчях.

У цих простих миттєвостях було щось більше, ніж творчість — тут жила вдячність, щира й тиха, але така сильна. Ми творили разом, ділилися теплом і відчували, як із маленьких добрих справ народжується велика сила нашої спільноти — сила, що тримає країну.

І поки квіти з’являлися в руках маленьких творців, у повітрі розквітало щось невидиме, але дуже важливе — відчуття єдності і тепла,яке ми створюємо разом.

Щиро дякуємо волонтерам — людям незламної волі та великого серця. Саме ви є опорою, підтримкою й світлом для тисяч українців. Ваша праця — це тил, який тримає фронт, це турбота, що рятує, і віра, що надихає. Завдяки вам Україна вистоює, живе й обов’язково переможе.

#деньвдячностіволонтерам

#ГолосіївськийРайон

#ЦБСГолосіївськогоРайону

#БібліотекаСимоненка

#СтворюємоВдячністьРазом #Патріотизм

#ВдячністьДобровольцям #ДітиТворчість

#МайстерКлас

#СімейніАктивності

ВІДКРИТТЯ ВИСТАВКИ ФОТОРОБІТ СВІТЛАНИ ВОЛИНЕЦЬ - "ТИША, ЩО ГОВОРИТЬ"

 

7 квітня у нашому мистецькому просторі відкрилась виставка фоторобіт «Тиша, що говорить» — Світлани Волинець Svetlana Volynets Lana.

Світлана Волинець — керівниця Центру міжнародних відносин, голова наглядової ради Департаменту волонтерського руху ЦМВ, письменниця, консультантка з позитивної психології, номінантка VIII Національної премії «Найкраща українка в професії».

Її життєвий шлях — це поєднання сили і чутливості, стратегічного бачення і глибокої людяності. Її діяльність — це взаємодія міжнародної співпраці, волонтерства і психологічної підтримки у часи, коли суспільство особливо потребує опори.

Світлана здатна відчувати оточуючий світ у його найтонших проявах, настроях, паузах, диханні та у світлі, що лягає на землю так, ніби пам’ятає більше, ніж ми. Вона може зупинити момент і він оживає в кожному знімку.

Світлини авторки — про природу. У них відчувається ніжна спорідненість із живим світом: із тишею лісу, що ніби слухає, з водою, яка пам’ятає рух, з тваринами, у погляді яких є довіра і тиха правда. Це світ без поспіху, де кожна мить має значення.

А чорно-білі світлини звучать особливо стримано і глибоко. Вони ніби залишають глядача наодинці з відчуттям, без підказок і прикрас, дозволяючи побачити не форму, а чутливу суть.

Цей вечір зібрав людей, які прийшли не просто привітати з відкриттям виставки, а бути поруч, розділити і відчути.

А саме:

Народний артист України, актор театру і кіно Сергій Калантай разом із дружиною Наталею — заслуженою артисткою України;

письменниця, соціальна іміджмейкерка — Маргарита Січкар;

голова правління Спілка жінок України, Посол Миру — Леокадія Герасименко;

відомий художник, громадський діяч, доктор психології, засновник Інституту розвитку громадянського суспільства ім. Голди Меїр та мистецької галереї «Скрипаль на даху» — Альберт-Лейзер Фельдман Albert Leizer;

голова благодійного фонду Інституту розвитку громадянського суспільства ім. Голди Меїр, організаторка «Форуму добрих справ» — Тетяна Грабан;

директор видавництва «Саміт-Книга» — Іван Степурін;

академікиня міжнародної іміджелогії, професорка — Наталія Барна;

директорка «Видавничого дому АДЕФ-Україна» — Алла Істоміна,

а також багато інших друзів, однодумців і тих, хто відчуває світ так само тонко.

У цьому дружньому колі було багато щирих емоцій, подарунків та світла — тихого, справжнього, такого, в якому мистецтво перестає бути окремим і стає частиною стану.

І, як продовження цієї атмосфери, невеликий жест тепла від нашого колективу: солодкі зефірні квіти від кондитерської «brownie__ua». Вони стали ніби ще одним образом цієї виставки — ніжним, створеним із турботи. Як нагадування про те, що краса може бути як в кадрі, так і у миті, яку ми даруємо одне одному.

Нехай у кожного, хто торкнеться цієї виставки, залишиться щось своє —

світло, яке не зникає, тиша, яка говорить і відчуття, що найважливіше завжди поруч.

Виставка діє до 30 квітня 2026 року.

"БЕЗПЕКА - КРОК НАЗУСТРІЧ". ЗУСТРІЧ З ПАТРУЛЬНОЮ ПОЛІЦІЄЮ

 Події, в яких народжується відчуття захищеності.

8 квітня у нашому просторі для вихованців КМКЦ "Трамплін" відбулась зустріч «Безпека — крок назустріч» — ініціатива в межах Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні. Її провели представники Патрульної поліції Голосіївського району м. Києва.

Говорили про важливе: як діяти в умовах війни, як розпізнавати загрози, протидіяти насильству і дискримінації, як звертатися по допомогу і не залишатися наодинці у складних ситуаціях.

У час, коли світ навколо часто здається крихким, питання безпеки стає не просто темою — воно стає основою майбутнього. Саме через такі зустрічі народжується впевненість: ти не один, поруч є ті, хто підтримає і захистить.

На завершення зустрічі вихованці центру подарували представникам поліції вітальні листівки з Великоднем, зроблені власноруч, як знак вдячності та тепла, що долає будь-які бар’єри.

Тож, безбарʼєрність — це про рівний доступ до безпеки, інформації та підтримки. Про середовище, у якому кожна людина має можливість бути почутою і захищеною.

Щиро дякуємо представникам Патрульної поліції за чуйність, відкритість і надзвичайно важливу роль — бути тими, хто щодня стоїть на сторожі безпеки, приймає складні рішення та несе відповідальність за спокій інших.