вівторок, 28 березня 2017 р.

Видатні люди з нашої вулиці. Максим Рильський


В неділю, 19 березня біля пам'ятника Максиму Тадейовичу Рильському в Голосіївському парку культури та відпочинку, який носить ім'я Поета, громадськість вшановувала 122 річницю від дня народження співвітчизника -- поета, перекладача, публіциста, громадського діяча, академіка.

Слово мали нащадки Максима Тадейовича -- Максим Георгійович Рильський (онук поета) і Анатолій Петрович Рильський (внучатий племінник старшого брата поета): читали поезію та ділилися планами розвитку та проектами Літературно-меморіального музею -- садиби Рильських в Голосіївському лісі.

Завідуюча бібліотекою ім. В. А. Симоненка для дітей Тетяна Серебреннікова розповідала про бібліотечний проект "Видатні люди з нашої вулиці", серед яких виділяється постать Максима Тадейовича: про місце народження Максима Рильського на вул. Тарасівській, про час і адреси юного поета на вул. Саксаганського (Українському Парнасі) в родинах Антоновичів і Лисенків, про перші публікації Рильського в часописі Олени Пчілки "Молода Україна" та ін. Виступали співробітники Літературно-меморіального музею Максима Рильського та Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, поети та поціновувачі поезії.

Потім захід продовжився в ЦРБ ім. М.О.Некрасова, де всі гості мали змогу почитати поезію митця і власну, і відзначити в такий спосіб Всесвітній день поезії.

"Видатні люди з нашої вулиці. Максим Рильський", -- таку назву має темполиця, левову частину книг з якої складають подарунки Літературно-меморіального музею Максима Рильського rulskiy.kiev.ua. Бібліотекарі кожного разу намагаються висвітлити різні таланти Максима Рильського і зацікавити юного читача. Наприклад, розказати про Рильського як еколога. В теперішній День народження поета пропонуємо читати сонети, які абсолютно сучасні й актуальні сьогодні.

















Максим Рильський

Епоху, де б душею відпочить,
З нас кожний має право вибирати,
Найдемо тут ми вибору багато
Народів, царста, богів, людей, століть.

Готичний присмерк, еллінську блакить,
Легенд біблійних мідь, вісон і злато —
Все можемо на полотні віддати
Чи на папір слухняний перелить.

Але любить чи не любити те,
Що вколо нас і в нас самих росте,
Що творить нас, що творимо самі ми, —

Лише сліпець, що замість крові в нім
Тече чорнило струмнем неживим,
Тривожиться питаннями такими.

1927




Дякуємо Тетяні Марітко, науковому співробітнику Літературно-меморіально музею Максима Рильського, за багаторічну плідну співпрацю, за книги та квіти з садиби Рильського в нашій бібліотеці!

Немає коментарів:

Дописати коментар