неділя, 28 травня 2017 р.

Вишивка етнографічна.Частина 3. Про книжку, хустку і людей проекту


Працюючи над книгою — першою грунтовною етнографічною роботою з української орнаментики Ольги Петрівни Косач (Олени Пчілки) «Украинский народный орнамент: вышивки, ткани, писанки» О.П. Косачева, Киев, 1876», колектив майстринь не тільки відтворив сторінки альбому вишиті, зі зразками ткання і писанок, а й переклав передмову до альбому.

Над сучасною редакцією передмови працює Оксана Дмитренко. Вишивальниця, яка відтворила 19-й аркуш альбому і першою відтворила повноцінний виріб за описом Ольги Косач —  волинську хустку. 

Про виставку-дарування 13 травня 2017 року Оксана дописала на своїй сторінці у facebook:

"Від ідеї — до слова, від слова — до дії, від дії — до події. Такий шлях пройшов проект «Вишивка етнографічна».



Від ідеї — до слова

Тетяні Серебренніковій спала на думку ідея ознайомити вишивальниць із першою ґрунтовною етнографічною працею з української орнаментики Ольги Косач «Украинский народный орнамент: вышивки, ткани, писанки», виданої у Києві в 1876 році. На форумі «Спілкування за вишиванням» Таня вже перейшла від ідеї до слова. Закон синергії об’єднав однодумців — учасниками проекту стали всі охочі.

Від слова — до дії 
А далі почалося найцікавіше: учасники вивчали і відновлювали схеми вишивок, писанок, тканих виробів. Кожен розумів, що це дуже потужний етнографічний матеріал. Цікаво було спостерігати на форумі, як з’являються перші фото вишитих аркушів із різними взорами й різними техніками; як дівчата природними та аніліновими фарбниками пишуть писанки; як на станках з’являються візерунки ткання. Це реально підштовхувало як учасників проекту, так і інших охочих виготовляти традиційні й сучасні вироби за схемами, що зібрала Олена Пчілка. Відтоді ми стали бджілками-пчілками-трудівницями.

Від дії — до події
Але найціннішим у проекті були події, завдяки яким збільшувалося коло шанувальників і поціновувачів традиційного українського народного мистецтва. Про етнографічний спадок родини Косачів дізнавалося все більше людей. Проект залюбки приймали бібліотеки і музеї, фестивалі й громадські організації, запрошували ЗМІ. Про «Вишивку етнографічну» вже знали не лише в Україні.

Проект завершився виставкою-даруванням Музею Лесі Українки, але між учасниками (і не тільки) є своєрідний невловимий зв’язок, який не має одиниць вимірювання. Дякую вам за все! Ми чудово спілкуємося й дружимо. Я дуже рада з усіма зустрічатися і заплановано, і позапланово. Приємно, що проект дав поштовх розвитку студій, ательє, громадських організацій.

Як писала Ліна Костенко, що кожен фініш — це старт, тож чекаю наступного не менш цікавого проекту, що знову об’єднає таких чудових людей."







Виставка в Музеї Лесі Українки триватиме до середини червня, тож запрошуємо відвідати її в супроводі і з коментарями учасників, які щедро діляться досвідом, думками і творчими напрацюваннями за книгою «Украинский народный орнамент: вышивки, ткани, писанки» О.П. Косачева, Киев, 1876», яка тільки за життя автора перевидавалась зі змінами та доповненнями п'ять разів. 

Фото Евгенії Лакосник та Анастасії Мантач

Немає коментарів:

Дописати коментар