Новий 2018-рік бібліотека зустріла в колі друзів: києвознавцем і журналістом Михайлом Кальницьким, душенаказником Ніни Грін і шістдесятником Олександром Верхманом, журналістом Дмитром Червінським, вчителями школи №135, які ініціювали створення шкільного музею Костянтина Паустовського, друзями і читачами бібліотеки.
Закривали художню виставку "Київські краєвиди Дмитра Якутовича", згадуючи родину митців на сторінках сучасних книг про Київ і киян, зокрема, в книгах Дмитра Шльонського, присвяченим мешканцям Андріївського узвозу.
Слова Дмитра Луценка
Музика Ігоря Шамо
Грає море зелене,
Тихий день догора.
Дорогими для мене
Стали схили Дніпра,
Де колишуться віти
Закоханих мрій...
Як тебе не любити,
Києве мій!
В очі дивляться канни,
Серце в них переллю.
Хай розкажуть коханій,
Як я вірно люблю.
Буду мріяти й жити
На крилах надій...
Як тебе не любити,
Києве мій!
Спить натомлене місто
Мирним, лагідним сном.
Ген вогні, як намисто,
Розцвіли над Дніпром.
Вечорів оксамити,
Мов щастя прибій...
Як тебе не любити,
Києве мій!
Тихий день догора.
Дорогими для мене
Стали схили Дніпра,
Де колишуться віти
Закоханих мрій...
Як тебе не любити,
Києве мій!
В очі дивляться канни,
Серце в них переллю.
Хай розкажуть коханій,
Як я вірно люблю.
Буду мріяти й жити
На крилах надій...
Як тебе не любити,
Києве мій!
Спить натомлене місто
Мирним, лагідним сном.
Ген вогні, як намисто,
Розцвіли над Дніпром.
Вечорів оксамити,
Мов щастя прибій...
Як тебе не любити,
Києве мій!
Немає коментарів:
Дописати коментар