7 квітня у нашому мистецькому просторі відкрилась виставка фоторобіт «Тиша, що говорить» — Світлани Волинець Svetlana Volynets Lana.
Світлана Волинець — керівниця Центру міжнародних відносин, голова наглядової ради Департаменту волонтерського руху ЦМВ, письменниця, консультантка з позитивної психології, номінантка VIII Національної премії «Найкраща українка в професії».
Її життєвий шлях — це поєднання сили і чутливості, стратегічного бачення і глибокої людяності. Її діяльність — це взаємодія міжнародної співпраці, волонтерства і психологічної підтримки у часи, коли суспільство особливо потребує опори.
Світлана здатна відчувати оточуючий світ у його найтонших проявах, настроях, паузах, диханні та у світлі, що лягає на землю так, ніби пам’ятає більше, ніж ми. Вона може зупинити момент і він оживає в кожному знімку.
Світлини авторки — про природу. У них відчувається ніжна спорідненість із живим світом: із тишею лісу, що ніби слухає, з водою, яка пам’ятає рух, з тваринами, у погляді яких є довіра і тиха правда. Це світ без поспіху, де кожна мить має значення.
А чорно-білі світлини звучать особливо стримано і глибоко. Вони ніби залишають глядача наодинці з відчуттям, без підказок і прикрас, дозволяючи побачити не форму, а чутливу суть.
Цей вечір зібрав людей, які прийшли не просто привітати з відкриттям виставки, а бути поруч, розділити і відчути.
А саме:
Народний артист України, актор театру і кіно Сергій Калантай разом із дружиною Наталею — заслуженою артисткою України;
письменниця, соціальна іміджмейкерка — Маргарита Січкар;
голова правління Спілка жінок України, Посол Миру — Леокадія Герасименко;
відомий художник, громадський діяч, доктор психології, засновник Інституту розвитку громадянського суспільства ім. Голди Меїр та мистецької галереї «Скрипаль на даху» — Альберт-Лейзер Фельдман Albert Leizer;
голова благодійного фонду Інституту розвитку громадянського суспільства ім. Голди Меїр, організаторка «Форуму добрих справ» — Тетяна Грабан;
директор видавництва «Саміт-Книга» — Іван Степурін;
академікиня міжнародної іміджелогії, професорка — Наталія Барна;
директорка «Видавничого дому АДЕФ-Україна» — Алла Істоміна,
а також багато інших друзів, однодумців і тих, хто відчуває світ так само тонко.
У цьому дружньому колі було багато щирих емоцій, подарунків та світла — тихого, справжнього, такого, в якому мистецтво перестає бути окремим і стає частиною стану.
І, як продовження цієї атмосфери, невеликий жест тепла від нашого колективу: солодкі зефірні квіти від кондитерської «brownie__ua». Вони стали ніби ще одним образом цієї виставки — ніжним, створеним із турботи. Як нагадування про те, що краса може бути як в кадрі, так і у миті, яку ми даруємо одне одному.
Нехай у кожного, хто торкнеться цієї виставки, залишиться щось своє —
світло, яке не зникає, тиша, яка говорить і відчуття, що найважливіше завжди поруч.
Виставка діє до 30 квітня 2026 року.
Немає коментарів:
Дописати коментар