12 березня, до Всесвітнього дня поезії, у нашому літературно-мистецькому просторі відбувся поетичний вечір «Сонети Перемоги» з Олена О'Лір.
Олена О’Лір — українська поетеса, перекладачка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук, лауреатка премії імені Максима Рильського, авторка численних статей про поетів української діаспори.
Її «Сонети перемоги» — це слово, народжене у часі випробувань, голос віри, що проростає крізь біль. Це поезія війни і надії на Перемогу, одкровення серця і прочанські візії, щирі присвяти друзям і вчителям, мотиви з перекладацьких стежок, що ведуть крізь культури й епохи до світла.
Для поетеси було особливо важливо вперше публічно прочитати цикл «Сонети Перемоги» у повному обсязі. Також прозвучали вірші, написані останніми роками, зокрема присвячені Микола Зерову, Юрію Клену та Ігореві Качуровському.
Олена чуттєво читала власні поезії. Емоційно декламував вірші і визнаний майстер художнього слова, заслужений артист України — Борис Лобода.
На заході також прозвучали у відеозаписі пісні на слова Олени О’Лір у виконанні Люцини Хворост та Mykola Volovyk.
Привітати поетесу прийшли відомі українські митці і друзі: Максим Рильський, Тарас Марусик, Ольга Башкирова, Андрій Шадюк, Володимир Царенко та Олександр Сопронюк.
Цього вечора поезія звучала особливо щиро і проникливо. І серед рядків, які торкнулися серця кожного, були такі:
«І кожен з нас поранений війною,
І кожне серце — власне поле бою,
І битись до кінця належить нам.
І, може, через те, що ми ще й досі
На цьому лезі балансуєм босі, —
І досі ще стоїть Небесний Храм…»
«Сонети Перемоги» — це більше, ніж поезія про війну. Це тихий діалог людини з часом, із власною вірою, з історією, яка твориться просто зараз. У цих рядках біль і гідність, молитва і надія, пам’ять і незламність.
Тож нехай поезія і надалі підтримує наші серця, дарує силу, віру і світло.
І нехай кожне слово, народжене в такі вечори, наближає той день, коли над Україною запанує мир і довгоочікувана Перемога. Бо там, де народжується справжня поезія — вже починається Перемога.
Щиро дякуємо партнеру бібліотеки ГО Ранганатха — за організацію та підтримку цієї події, за спільне прагнення творити простір слова, де поезія допомагає вистояти і не втратити світла.
Немає коментарів:
Дописати коментар