Коли колір перестає бути просто кольором, він починає жити власним життям. Яскравий, сміливий, часом різкий, часом майже невагомий. Він зустрічається з іншим кольором, вступає з ним у суперечку, народжує несподівані поєднання, змінює настрій і ніби весь час перебуває у русі. У цих картинах багато енергії — тієї, яку неможливо залишити тільки на полотні. Вона переходить до глядача.
Саме такою постає виставка у нашому мистецькому просторі —«Свобода має колір» Mamuka Mamulashvili, військового, засновника і командира Georgian Legion - Грузинський Легіон ქართული ლეგიონი.
Цікаво спостерігати, як по-різному вона відкривається людям. Діти зупиняються біля яскравих композицій, вдивляються, вигадують власні образи. Дорослі затримуються довше, намагаючись вловити настрій, ритм, внутрішню напругу. Для когось це просто гра кольорів, для когось — емоція, яку важко назвати. І, мабуть, у цьому одна з найцінніших властивостей мистецтва: кожен знаходить у ньому щось своє.
А за цією яскравістю стоїть доля людини, для якої свобода ніколи не була абстрактним поняттям.
Мамука Мамулашвілі народився 22 квітня 1978 року у Тбілісі. У чотирнадцять років брав участь у війні в Абхазії. Разом із батьком, генералом Зурабом Мамулашвілі, потрапив у полон і провів там три місяці, після чого був звільнений у межах обміну військовополоненими. Згодом брав участь у двох чеченських кампаніях.
Його життя могло піти зовсім іншим шляхом. Навчання в Туреччині, Парижі, спеціальність «дипломатія», робота радником міністра оборони Грузії. Але у 2014 році цей шлях привів його до України.
22 квітня 2014 року Мамука Мамулашвілі створив Грузинський національний легіон — добровольчий підрозділ, до якого увійшли грузинські військові. Легіон брав участь у боях за Луганський аеропорт, воював за Дебальцеве. У 2016 році офіційно увійшов до складу Збройних сил України, ставши першим іноземним підрозділом у складі української армії.
За військову службу Мамука Мамулашвілі був відзначений орденом Вахтанга Горгасалі III ступеня у Грузії. В Україні нагороджений орденом «Народний Герой України», орденом «За мужність», Хрестом Івана Мазепи, медаллю «За жертовність і любов до України» та іншими державними й церковними відзнаками.
Та поруч із військовою біографією існує ще одна — художня.
Мамука не професійний художник. Його роботи виконані переважно на склі олійними й акриловими фарбами, гуашшю. Але техніка тут лише засіб. Головне — те, що відбувається всередині кольору.
Можна довго говорити про війну, яку він бачив. Але достатньо подивитися на ці картини, щоб відчути: крізь усе пережите в ньому є місце для світла.
Можливо, тому вони такі яскраві.
Бо той, хто знає ціну темряви, особливо гостро відчуває світло. А той, хто знає ціну життя, бачить його в усіх його барвах.
І тоді назва виставки звучить уже зовсім не метафорично.
Свобода має колір.
Можливо, він у кожного свій. Але поки ми здатні його бачити — свобода жива.
Запрошуємо побачити її барви у нашій бібліотеці.
.jpg)
Київ, вул. Антоновича, 25
22 серпня — 30 вересня 2026 року
Вхід вільний
Немає коментарів:
Дописати коментар