"Як приборкати Книжкозавра". Заняття перше

Наша бібліотека долучилась до  ігрового практикуму "Як приборкати Книжкозавра", які пропонує "Фундація Дарини Жолдак". 27 листопада до вправ зі сміхочитання, розповідей про сучасних українських авторів, які пишуть для дітей, приступили учні 1-Б класу спеціалізованої школи №92 імені Івана Франка . Впізнавали їх (авторів) за фото і за книгами,  і малювали персонажів, вірші про яких читали різними інтонаціями. Було ду-же весело!

Лідером ілюстрацій до прочитаного стала киця-інопланетиця з вірша Сашка Дерманського.

Дорослим дізнатися про  виконані вправи більше можна тут.

Охочих долучитись до вправ в індивідуальному порядку, чекаємо в читальному залі бібліотеки – отримуйте  різноманітні завдання і любіть читати більше!

"Поетична бруківка Майдану" і "Обережно, незнайомець!"

 "Поетична бруківка Майдану". Темполиця з такою назвою пропонує юним читачам бібліотеки дізнатися більше про події Революції Гідності і навіть почитати поезії однолітків, які увійшли в збірку "З Україною в серці". В названій книзі зібрані патріотичні вірші і малюнки переможців конкурсу, проведеного в рамках Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек "Виховуємо громадянина — патріота України" в жовтні 2015 року.

Також рекомендуємо збірку "Небесна сотня воїнів Майдану" Тетяни Домашенко, про зустріч з якою в бібліотеці читати тут.




На підтримку міської цільової програми "Діти. Сім'я. Столиця на 2016-2018 роки" проводимо читання і обговорення книги "Обережно, незнайомець!" Лани Ра, в якій в доступній  казковій формі із яскравими ілюстраціями висвітлюються правила поведінки при спілкуванні з незнайомими людьми на дитячому майданчику, електронною поштою, телефоном, на вулиці, зокрема, по дорозі до бібліотеки.


Спілкуйтесь з дітьми на теми безпеки і захисту під час екстремальних подій і в щоденному житті!

День пам'яті жертв голодоморів

Жорна

Натуга на руках,
від втоми чорних,
здувала жили,
ніби мотузки.
Каміння клацало зубами
в жорнах,
жувало жовті зерна на друзки.
І сіялось не борошно,
а мука…
При тьмяному мигтінні каганця
жіночі ніжні
материнські руки
тягли за ручку
камінь без кінця.
Журливо мліли очі сумивиті,
і борошно,
мов біла кров, лилось…
Це все було
в двадцятому столітті,
що грозами над нами пронеслось.
Ми часто чуєм
радісну зловтіху
у голосі ворожому,
чужім,
що заглядали кривда
й люте лихо
у наш —
для щастя виведений — дім...

Василь Симоненко

До 85-тої річниці Голодомору 1932-1933 рр. бібліотекарі підготували темполицю "Час гортає календар" і долучилися до загальнонаціональної акції вшанування пам'яті жертв геноциду та політичних репресій біля Національного музею «Меморіал жертв Голодомору", і запалили свічку пам'яті в суботу, 25 листопада.

Поетичний конкурс журналу "Малятко" і зустріч з Оленою Полянською

22 листопада в до бібліотеки завітала відповідальний редактор журналу "Малятко" Лідія Андрієць і одна з  найбільш улюблених авторів наших маленьких читачів Олена Полянська для того, щоб прийняти роботи на поетичний конкурс журналу від учнів 2-А класу спеціалізованої школи №92 імені Івана Франка.

Діти підготували виставку саморобок з улюбленого журналу і конкурсні роботи, які яскраво оформили і підписали. Спілкувались, ділились тим, хто першим почав писати казки, хто оповідання, а хто вірші. В ході жвавої дискусії висловлювали побажання щодо рубрик журналу і очікуваних тем. Впізнавали авторів журналу серед тих імен, які стрічаються в підручниках з української мови та літературного читання. І представляли свої поезії, і давали інтерв'ю, а ще гралися, читали, обговорювали почуте і побачене. Отримали в подарунок від редакції цілий стос примірників журналу для позакласного читання. Зустріч вдалася, адже заохотити читати і писати маленьких письменників і поетів найприємніше в публічній бібліотеці на зустрічі з журналом, який полюбляла читати з дитинства класний керівник Санчковська Людмила Іванівна.

Малювати сів хлопчина
Малювати сів хлопчина:
Тут машина й там машина.

Мама дивиться і просить:
– Вже машин у тебе досить.

Квітку намалюй, синочку,
Або рибку у ставочку.

І малює мамі Лесик
Синю рибку… на колесах.

                             Олена Полянська

Мирослава Горбенко про прадіда, космос і петриківський розпис

 21 листопада у Всесвітній день дитини юна читачка бібліотеки Мирослава Горбенко розповідала про свого прадіда Олексія Архиповича Горбенка і свою родину разом з бабусею Тетяною Горбенко. Анонсований захід перевершив всі очікування. Учні 2-го класу Предславинської гімназії №56 дивились, слухали і дивувались вмінню їх однокласниці Мирослави Горбенко розказати про свою родину, таланти і здобутки прадідуся, його дітей, онуків і, власне, свої творчі навички, маленької і талановитої праонуки славетного художника.

Роздивлялись в оригіналі портрети і документальні матеріали, пейзажі, портрети, скульптуру, копії монументальних і знакових полотен Олексія Горбенка. Мирослава, якій наступного дня, 22 листопада, виповнюється вісім років, тримала аудиторію впевнено: наводила цікаві біографічні відомості і сміливо ділилась своїми талантами, а це музика і навички в петриківському розписі. Дівчинка запрошувала присутніх на свої майстер-класи, які вона проводить разом з мамою Оксаною Горбенко в бібліотеці ім. В. С. Кудряшова для дітей, що на Солом'янській, 33.

На захід завітала Гудзій Ольга Василівна, старший науковий співробітник Археолого-краєзнавчого музею м. Ржищів, звідки родом О.А.Горбенко.

Присвятила свій виступ юна Мирослава 20-й річниці польоту Леоніда Каденюка в космос!

 

Тетяна Горбенко дописала на свой сторінці в мережі facebook: "

Сонячний 🌞Всесвітний день дитини сьогодні відкрив нову сторіночку в родинній мистецькій історії кияночки Мирослави Горбенко! Щира вдячність завідуючій дитячої бібліотеки імені Василя Симоненка пані Тетяні Ігорівні і бібліотекарям за прекрасний настрій, який було створено для творчої зустрічі юної ведучої « Мій прадід-художник». Семи-восьмирічні учні Предславінської гімназії 56 в захопленні слухали розповідь своєї семирічної однокласниці Мирослави про її мистецьку родину, від прадіда до мами. Про історію Ржищева, де народився прадід Мирослави, про визначних талановитих людей цього краю і про трипільську культуру розповіла Ольга Василівна з Ржищевського археоло-краєзнавчого музею. В захопленні доторкувались до полотна зоряного космічного неба, яке написав прадід- живописець Олексій Архипович Горбенко для своєї картини « Зустріч Павла Поповича в Києві»! Щиро вдячні шановній вчительці Світлані Петрівні за її 30-ть юних обдарованостей і добрим мамам! Діти своє дитяче Свято прекрасно провели в бібліотечному просторі."

Було космічно цікаво! Завітайте до нас!

Живопис, життя і родина Дмитра Георгієвича Якутовича

9 листопада в День Української писемності та мови, в День працівника культури, в День народження Дмитра Георгієвича Якутовича в бібліотеці ім. В. А. Симоненка відкрилась художня виставка "Київські краєвиди Дмитра Якутовича" та книжково-ілюстраційна виставка видань Георгія Якутовича та Сергія  Якутовича.

В оточенні книг про Київ (довідників, путівників, альбомів) розмістилась виставка полотен Дмитра Якутовича, єдиного живописця в сузір'ї родини художників-графіків. Дмитро Якутович — член Національної спілки художників України, член Київської спілки нечуючих художників, лауреат міжнародних і всеукраїнських конкурсів і премій. Художник, друг бібліотек Голосіїва, Дмитро Якутович працює в жанрі пейзажу, портрету, натюрморту. На виставці представлені фотоматеріали і публікації з першої виставки Дмитра Георгієвича в бібліотеці ім. М. П. Стельмаха у 2004 році.

До бібліотеки завітали родичі та близькі родини Якутовичів, колеги-художники і читачі бібліотеки. Неабиякий інтерес викликали книги з фонду бібліотеки, ілюстровані художниками-графіками. Серед них "Тіні забутих предків" та ін. твори М. Коцюбинського, "Свіччине весілля" ті ін. твори І. Кочерги, "Повість минулих літ, "Слово о полку Ігоревім" та його доба" Б. Яценка з графікою Георгія Якутовича, а також книга "Параджанов Сергій. Злет. Трагедія. Вічність", де Георгій В'ячеславович є автором спогадів "Незакінчена сповідь". Професор Української Академії мистецтв, Народний художник України, двічі Лауреат Державної премії України імені Т. Шевченка (1983, 1991 рр.), батько Сергія і Дмитра Якутовичів і дідусь Антона Якутовича.

Графіка художника Сергія Якутовича сьогодні доступна читачам в "Козацькій абетці" видавництва "Веселка", виданнях творів М. Гоголя, О. Дюма, Ш. де Костера, Л.Костенко та ін. Загалом художник проілюстрував понад 160 книжок. Був художником-постановником фільмів "Молитва за гетьмана Мазепу" Ю.Іллєнка, "Тарас Бульба" Володимира Бортка, "Поводир" Олеся Саніна. Цикл робіт "Мазепіана" привів художника до Шевченківської премії у 2004 році.

"Художник — це не тільки професія, покликання, це стиль життя. У домі Георгія Якутовича завжди панувала атмосфера мистецтва, взаємоповаги і любові. Вся його родина — чудові, творчо не схожі художники, цікаві особистості, які продовжують справу видатного митця." (з альманаху "Золота книга української еліти", 2001 р.)

Запрошуємо переглянути художню і книжкову виставки, залишити запис у книзі відгуків, і творчий спадок родини Якутовичів неодмінно знайде своє місце у Вашому серці!

День працівника культури в співпраці з клубом "Романтик"

День працівника культури, який відзначається 9 листопада, бібліотека ім. В. А. Симоненка для дітей відзначила напрочуд легко – співпрацею з клубом «Романтик» Централізованої системи дитячо-юнацьких клубів «Щасливе дитинство» Голосіївського району м.Києва, який знаходить за адресою вул. Тарасівська, 36-А. Гурток петриківського розпису веде Калашнікова Регіна Сергіївна. Вихованці гуртка здебільшого є читачами нашої книгозбірні і повсякчас цікавляться книгами і статтями за тематикою свого виду декоративно-прикладного мистецтва, які пропонують бібліотекарі. Також бібліотека повсякчас відрита для проведення виставок творчості гуртківців і спільних заходів з клубом.

Адже достеменно відомо, що ми робимо одну справу – виховуємо молоде покоління українців, свідомих своєї приналежності до української культури!

Петриківські диво-квіти

На картині і тарелі,
на сорочці й рушнику —
всюди квіти ці веселі,
ми між них — як в квітнику.

Петриківські диво-квіти —
кольорів дзвінкий розмай;
квіти кажуть всьому світу:
«Україна — справді рай».

У тих квітах — наша мова,
наші ріки і поля...
Петриківка світанкова
кожне серце звеселя.

І ясніше сонце світить,
й знов зозуля нам кує...
Світ по цих прекрасних квітах
Україну впізнає.

Наталка Поклад

Вірш з Веселої абетки