МОЯ РОДИНА - МОЯ СИЛА!

 

15 травня у світі відзначають Міжнародний день сім’ї — це свято найдорожчого, що є в житті кожної людини. Бо саме родина стає тим тихим берегом, де нас завжди чекають, розуміють і підтримують. Тут народжується любов, формується характер, передаються традиції, мудрість і тепло поколінь.

Сім’я була і залишається справжньою берегинею людських цінностей, культури та духовної спадкоємності. Саме з родини починається життя людини, її шлях як громадянина, особистості, патріота. Вона є джерелом поваги, турботи, солідарності та щирої прихильності. Усього того, без чого неможливе жодне цивілізоване суспільство.

У цей непростий час особливо гостро розуміємо: благополуччя кожної родини — це сила і майбутнє нашої держави. Адже міцна сім’я — це опора, яка допомагає вистояти, мріяти  рухатися вперед.

З нагоди Міжнародного дня сім’ї у нашому просторі організовано книжкову панораму «Моя родина — моя сила», на якій представлені книги про родинні цінності, тепло домашнього затишку, цікаві історії, що торкаються серця і нагадують про найважливіше.

А для наймолодших користувачів підготовлено тематичну локацію з розмальовками «У кольорах родинної любові», де найменші зможуть через творчість передати свої почуття, створити яскраві образи щасливої родини та провести час у теплій атмосфері добра й радості.

Нехай у кожній оселі панують любов, взаєморозуміння, щирість і затишок. Бережімо свої родини, адже саме в них живе наша сила.

 

"МІЖ РЯДКАМИ - ЖИТТЯ": ЛІТЕРАТУРНА ЗУСТРІЧ З ІРИНОЮ ВАЗЕРЦЕВОЮ

«Я закохалася безмежно у життя,

У сонце, вітер, град і зливи…»

Саме такими щирими, світлими і дуже справжніми сьогодні звучали слова Ірини Вазерцевої Іришка Вазерцева Аз під час літературної зустрічі «Між рядками — життя».

11 травня наш простір наповнився поезією, гумором, теплими емоціями та живим спілкуванням. Гостею зустрічі стала ІРИНА ВАЗЕРЦЕВА — відома українська сатирикиня, байкарка, поетка, прозаїкиня, переможниця VIII-ї Національної премії «Найкраща жінка в професії», волонтерка.

Її поемами, байками та гуморесками сьогодні зачитуються тисячі українців. Її твори цитують, поширюють у соцмережах і впізнають із перших рядків, адже у них правда життя, щирість, гумор і та особлива народна мудрість, яка відгукується кожному.

Авторка тонко відчуває українську душу, майстерно передає наш характер, ментальність і реалії, а звичайні життєві ситуації перетворює на глибокі, впізнавані та повчальні історії. Навіть прикру пригоду у її творах можна побачити по-новому — як досвід, що вчить, загартовує і допомагає краще зрозуміти життя.

Зустріч пройшла легко і дуже емоційно. Молодь Ліцей 33 міста Києва не лише уважно слухала авторку, а й активно спілкувалася з нею, ставила запитання, ділилася враженнями та щиро сміялася над дотепними історіями і сатиричними віршами.

 Найактивніші учасники отримали книги авторки у подарунок.

Особливо цінно було почути роздуми Ірини Вазерцевої про творчість і життя. Для авторки гумор не просто жанр, а спосіб вистояти, зберегти внутрішнє світло і не втратити оптимізм навіть у найважчі часи. Її твори — живі, емоційні, інколи іронічні, інколи болючі, але завжди щирі.

Письменниця говорила і про свій творчий шлях: про перші вірші, підтримку бабусі, перші відгуки незнайомих людей, які надихали писати далі. А ще про те, як звичайне хобі з часом стало невіддільною частиною життя.

На зустріч з авторкою та молоддю завітала і Антоніна Мушинська — президентка Міжнародного фонду імені Павла Глазового, яка привітала авторку та надихнула юних учасників сміливо творити, розкривати свої таланти та вірити у силу власного слова.

Ця зустріч подарувала всім присутнім світлі емоції, теплу атмосферу та відчуття справжності. Те особливе відчуття, коли після розмови хочеться читати, думати, відчувати і вірити.

«Люблю життя таким, як воно є…» — ці рядки сьогодні звучали особливо щиро. Бо саме любов до життя, людей і України відчувається у кожному слові Ірини Вазерцевої…

Щиро дякуємо Ірині Вазерцевій за натхненну зустріч, щирість і живе слово, яке об’єднує, підтримує та надихає читати й відчувати.

Також хочемо висловити слова подяки Serhii Podze за фінансову підтримку і подаровану бібліотеці книгу Ірини Вазерцевої, яка обов’язково знайде теплий відгук у серцях наших користувачів. Так народжується ще один місточок між сучасною українською літературою та її читачами.

ЗАВЕРШЕННЯ ВИСТАВКИ СВІТЛАНИ ВОЛИНЕЦЬ "ТИША, ЩО ГОВОРИТЬ"...

 

Коли дорога веде до світла, дерева говорять пошепки, а крони повільно торкаються неба, народжується тиша, у якій починає звучати найважливіше…

Саме з таких митей – тонких, майже невловимих, але сповнених відчуття, складалась виставка Світлани Волинець Svetlana Volynets Lana «Тиша, що говорить».

Світлана Волинець — засновниця та керівниця Центр Міжнародних Відносин, психологиня, журналістка, переможниця VIII Національної премії «Найкраща українка в професії». Та передусім — людина, яка тонко відчуває світ і вміє побачити його глибину у найпростішому.

Ця виставка була не лише про фотографію. Вона була про вміння зупинитися. Побачити більше, ніж зображення. Відчути більше, ніж мить. Почути те, що зазвичай губиться у щоденному русі.

Сьогодні, озираючись на наш творчий шлях, хочеться підбити підсумки виставки, яка стала для нашого простору значно більшою, ніж просто мистецькою подією.

За цей час «Тиша, що говорить» зібрала дуже різних людей: юних і дорослих, тих, хто прийшов уперше, і тих, хто повертався знову. Особливо цінно було бачити молодь — уважну, відкриту, щиру у своєму сприйнятті. Саме в таких поглядах народжується найважливіше: вміння не лише дивитися, а бачити; не лише спостерігати, а відчувати. І, можливо, саме з таких тихих зустрічей починається глибша розмова молодого покоління зі світом, з мистецтвом і з собою.

Особливою цінністю цієї виставки стали і нові знайомства — теплі, світлі, несподівані, але дуже природні. Бо мистецтво має рідкісний дар: воно тихо знайомить людей, зближує однодумців, об’єднує тих, хто вміє відчувати глибше.

Особливо цінно, що виставку відвідали друзі авторки та знані постаті публічного, культурного й громадського життя — люди, які тонко відчувають мистецтво і щодня формують простір сенсів.

Серед гостей виставки —

Народний артист України, актор театру і кіно СЕРГІЙ КАЛАНТАЙ разом із дружиною НАТАЛЕЮ — заслуженою артисткою України;

МАРИНА КІНАХ — заслужена журналістка України, громадська діячка, прес-аташе УСПП, експертка соціальних телевізійних проєктів;

МАРГАРИТА СІЧКАР — письменниця, соціальна іміджмейкерка;

ЛЕОКАДІЯ ГЕРАСИМЕНКО — голова правління Спілки жінок України, Посол Миру;

СЕРГІЙ КОМІСАРОВ — заслужений журналіст України, шеф-редактор інформаційного агентства «Укрпрес-Інфо»;

АЛЬБЕРТ-ЛЕЙЗЕР ФЕЛЬДМАН — художник, громадський діяч, доктор психології, засновник Інституту розвитку громадянського суспільства ім. Голди Меїр та мистецької галереї «Скрипаль на даху»;

ТЕТЯНА ГРАБАН — голова благодійного фонду Інституту розвитку громадянського суспільства ім. Голди Меїр, організаторка «Форуму добрих справ»;

ІВАН СТЕПУРІН — директор видавництва «Саміт-Книга»;

НАТАЛІЯ БАРНА — академікиня міжнародної іміджелогії, професорка; 

АЛЛА ІСТОМІНА — директорка «Видавничого дому АДЕФ-Україна»; 

СВІТЛАНА ЗБРОЙ — громадська діячка, авторка ляльок-берегинь;

ІРИНА ВЕРІГІНА — громадська і державна діячка;

АНТОНІНА МУШИНСЬКА — президентка Міжнародного фонду імені Павла Глазового;

ВІОЛЕТА ДВОРНІКОВА — голова Європейської асоціації жінок України, керівниця UKRAINIAN CIVIL SOCIETY HUB при Європарламенті в Брюсселі; 

МИРОСЛАВА ЗБОЖНА — журналістка, письменниця, художниця;

ІРИНА ВАЗЕРЦЕВА (Іришка Вазерцева) — сучасна українська поетеса та письменниця.

«Тиша, що говорить» стала для нашого простору не просто виставкою, а станом. Простором уважності, внутрішнього світла і тих розмов, які залишаться з нами надовго.

Ми вдячні Світлані Волинець за цю чуттєву присутність, за довіру, за красу, подаровану нашому простору, і за світло, яке її роботи залишили після себе.

Попереду — нові зустрічі, нові імена митців, нові історії, і зовсім скоро наш простір відкриє наступну виставку, про яку ми обов’язково розповімо.

А «Тиша, що говорить» залишається з нами — у пам’яті, у відчуттях, там, де серце бачить. І, сподіваємося, творчість Світлани ще не раз до нас повернеться, щоб знову заговорити з нами мовою світла, тиші і глибини.

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ТРЕНІНГ "КОРИСНІ МОБІЛЬНІ ДОДАТКИ"

 

8 травня у нашому просторі відбувся інформаційний тренінг «Корисні мобільні додатки».

Під час зустрічі учасники ознайомилися з мобільними застосунками, які допомагають у повсякденному житті та спрощують комунікацію. Особливу увагу приділили додаткам-перекладачам, які допомагають швидко перекладати текст та спілкуватися іноземними мовами.

Під час зустрічі також говорили про:

корисні додатки для комунікації та відеозв’язку;

мобільні застосунки державних послуг;

інструменти для навігації;

програми для планування, саморозвитку та щоденних потреб.

Учасники мали можливість дізнатися про нові цифрові можливості, поставити запитання та поділитися власним досвідом користування мобільними застосунками.

"ЄДНІСТЬ У КОЖНОМУ СЕРЦІ" - ЗАХІД ДО ДНЯ ЄВРОПИ

 

7 травня для учнів 2 класу Предславинський ліцей 56 Печерського району міста Києва на території школи наш колектив провів пізнавальний захід до Дня Європи «Єдність у кожному серці».

День Європи у 2026 році в Україні, як і в країнах Європейського Союзу, відзначатиметься 9 травня. Свято було офіційно встановлене Указом Президента України у 2023 році як символ єдності, миру, свободи та спільних цінностей України і європейської спільноти.

Під час заходу діти відкривали для себе дивовижний світ Європи: знайомились з її історією, традиціями різних країн, дізнавались цікаві факти про Україну та створення Європейського Союзу. Маленькі учасники із захопленням брали участь у вікторині та щиро раділи правильним відповідям.

Особливо теплим моментом став майстер-клас з оригамі, де діти створювали серця у патріотичних кольорах, як символ любові до Батьківщини, миру та єдності. У дитячих очах світилися цікавість, гордість і надія, а щирі усмішки наповнювали простір особливою атмосферою добра.

Коли Україна щодня демонструє світові силу духу та прагнення до свободи, надзвичайно важливо плекати у дітях почуття єдності, людяності та любові до Батьківщини. Бо саме з дитячої віри починається велика надія на мир.

Цей день подарував дітям світлі емоції, нові знання та ще раз нагадав усім: Україна — справжнє серце Європи.

ФІНІСАЖ ВИСТАВКИ СВІТЛАНИ ВОЛИНЕЦЬ "ТИША, ЩО ГОВОРИТЬ"

 

29 квітня у нашому мистецькому просторі відбувся фінісаж виставки «Тиша, що говорить» Svetlana Volynets Lana Світлани Волинець — жінки, в якій напрочуд тонко поєднуються сила дії й чутливість погляду. Керівниця Центру міжнародних відносин, голова наглядової ради Департаменту волонтерського руху ЦМВ, письменниця, психологиня, переможниця VIII Національної премії «Найкраща українка в професії», вона вміє не лише діяти й підтримувати, а й зупиняти мить, щоб побачити в ній більше.

Її фотороботи — про тишу, яка не мовчить. Про природу, що промовляє світлом, рухом, поглядом. Про ту особливу уважність до світу, коли в подиху вітру, у лінії храму, в мовчанні дерева чи погляді тварини раптом відкривається щось глибше, ніж просто краса. Її світлини — не про кадр, а про стан. Про здатність відчути мить ще до того, як вона зникне.

Цього вечора простір був наповнений не лише світлинами, а й теплом живої присутності, щирими усмішками, уважними поглядами, словами, що йшли від серця і тим особливим відчуттям спільності духу, яке народжується там, де людей єднають сенси.

Привітати Світлану прийшли друзі, однодумці та знані постаті публічного, культурного й громадського життя:

МАРИНА КІНАХ — заслужена журналістка України, громадська діячка, прес-аташе УСПП, експертка соціальних телевізійних проєктів;

СЕРГІЙ КОМІСАРОВ Sergii Komissarov — заслужений журналіст України, шеф-редактор інформаційного агентства «Укрпрес-Інфо»;

СЕРГІЙ КАЛАНТАЙ - Народний артист України, актор театру і кіно;

ТЕТЯНА ГРАБАН — голова благодійного фонду Інституту розвитку громадянського суспільства ім. Голди Меїр, організаторка «Форуму добрих справ»;

ЛЕОКАДІЯ ГЕРАСИМЕНКО — голова правління Спілки жінок України, Посол Миру;

ВІОЛЕТА ДВОРНІКОВА — голова Європейської асоціації жінок України, керівниця UKRAINIAN CIVIL SOCIETY HUB при Європарламенті в Брюсселі;

МИРОСЛАВА ЗБОЖНА — журналістка, письменниця, художниця;

ІРИНА ВАЗЕРЦЕВА (Іришка Вазерцева) — сучасна українська поетеса та письменниця;

ІРИНА ВЕРІГІНА — громадська і державна діячка;

МУШИНСЬКА АНТОНІНА — Президент Міжнародного Фонду імені

Павла Глазового.

Особливого настрою цьому вечору додала й майстриня СВІТЛАНА ЗБРОЙ — громадська діячка, авторка ляльок-берегинь, чиї рукотворні образи м’яко вплелися в атмосферу нашої події. Її ляльки стали тихим продовженням цієї зустрічі — теплим відлунням традиції, жіночої сили і української душі, що так тонко відчувалася цього вечора.

Цей вечір був про красу, що народжується в уважності. Про творчість, яка говорить не голосно, але глибоко. Про емоції, що не потребують гучності, бо справжнє завжди відчувається тихо. Про людей, які вміють бачити, відчувати і ділитися світлом. І про той особливий післясмак зустрічі, коли в серці надовго залишається щось тепле, світле і дуже справжнє.

І хоча цей вечір став особливою точкою зустрічі, сама виставка ще триває до 8 травня. А далі ці роботи вирушать у нову подорож — до Брюсселя, щоб продовжити говорити мовою тиші вже там. Тож ще є час побачити їх тут — у нашому просторі, де вони народили свої перші відгуки.

Окремо дякуємо Світлані Волинець за щедрий дарунок бібліотеці — фотокартини, які залишаться в нашому просторі як тепла згадка про цю виставку, а також за відзнаку від Всеукраїнського об’єднання «Країна» за поданням Центру міжнародних відносин, як знак довіри, взаємної підтримки і спільних цінностей.