Як відомо, #МіжнароднийДеньПротидіїБулінгу відзначається 4 травня.
Наша бібліотека співпрацює з ГО "Безпечний світ" вже кілька років. Це онлайн заходи, заходи наживо. Тепер Ви можете отримати бібліотечну консультацію з цього питання:
Термін «булінг» нещодавно з’явився в українському законодавстві і наразі існуючі норми передбачають лише булінг (цькування) учасників освітнього процесу, серед суб’єктів якого обов’язково має бути дитина.
Відомий дослідник проблеми булінгу норвезький психолог Д.Ольвеус виділив три основні компоненти поняття булінгу:
агресивна поведінка, що охоплює небажані, негативні дії;патерн поведінки, що постійно повторюється; нерівність влади або сили. Вказані компоненти знайшли своє відображення в типових ознаках булінгу, передбачених статтею першою Закону України «Про освіту», а саме:
це насильницькі діяння, що вирізняються систематичністю; наявністю сторін - кривдник, потерпілий, спостерігачі (за наявності); наслідком дії або бездіяльність кривдника є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого. Булінг часто плутають зі звичайними конфліктами, особливостями розвитку взаємовідносин, природним явищем для підліткових груп. Натомість, звернемо увагу на наступний момент
Реалізуючи свої права, наприклад, право на вільний вибір форм та способів своєї індивідуальності, діти можуть ображати, принижувати і видавати це за прояви свого почуття гумору; користуючись правом вільно збирати, зберігати, використовувати інформацію – поширювати образливі чутки; право на свободу творчості обертається часом на створення і поширення мережею Інтернет образливих мемів. Непоодинокими є випадки зловживання своїми правами з боку вчителя до свого учня/учениці, що може проявлятися у публічній критиці дитини, необґрунтованому заниженню оцінок, ігноруванню тощо. 
Зважаючи на викладене, у своїй правоосвітницькій діяльності щодо профілактики і протидії булінгу експертами #Безпечного_світу постійно розглядається питання меж здійснення цивільних прав у випадках булінгу.Беззаперечно, що фундаментальний принцип цивільного права - принцип диспозитивності, згідно з яким суб’єкти цивільного права вільно здійснюють та реалізують свої права на власний розсуд. Разом з тим, природа прав людини така, що реалізуючи їх ми обов’язково стикаємося з певними кордонами.
Права не можуть бути безмежними, оскільки безмежність може породжувати зловживання.Відповідно до статті 13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
Недопустимими є дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. У разі недодержання особою меж здійснення цивільних прав, передбачених статтею 13 ЦК України, суд може зобов'язати особу припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.На сьогоднішній день, законодавство передбачає притягнення за вчинення булінгу до адміністративної відповідальності. Вважаємо це позитивним моментом, оскільки до 2019 року відсутність у правовому полі такого правопорушення створювало ситуацію, коли до відповідальності притягали вже за злочини, які в свою черги стали наслідком неналежного реагування на випадки булінгу, наприклад тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості. Булінг по суті лишався безкарним.
Разом з тим, зосереджуючись в питаннях булінгу виключно на нормах адміністративного чи кримінального права, ми ризикуємо продовжити практику боротьби з «вітряними млинами».
Цього дня, як і завжди, наголошуємо, що знання учасниками освітнього процесу своїх цивільних прав і усвідомлення меж їх здійснення є одним із головних шляхів вирішення проблеми булінгу в закладах освіти і забезпечення реальності та гарантованості наявних у дітей прав. ©Падучак О.І.
Немає коментарів:
Дописати коментар