МИСТЕЦТВО НЕЗЛАМНОСТІ, ПАМ'ЯТІ Й ГІДНОСТІ

«Я — Невр, я Скіфа-Вола син,

Я — Україн землі святої,

Мій корінь — скіфський меч

Тисячоліттями гартованої волі».

В. Франчук, 2017 р.

Ці слова стали передмовою до нашої зустрічі — неофіційною, але напрочуд правдивою. Бо саме вони відкривають те внутрішнє джерело сили, з якого народжується мистецтво Валерій Франчук — мистецтво незламності, пам’яті й гідності.

4 грудня в нашому мистецькому просторі в межах виставки «Світло з-під попелу» відбулася щира та натхненна творча зустріч учнів Ліцей 33 міста Києва з Валерієм Франчуком — видатним українським митцем та митцем зі світовим імʼям, живописцем, графіком, скульптором, Народним художником України, лауреатом Національної премії імені Тараса Шевченка, володарем Міжнародного диплому «Художник зі світовим іменем», професором Університету сучасних знань, Літописцем нашої держави.

Зустріч у межах виставки «Світло з-під попелу» стала для дітей моментом особливого дотику — до історії України, до мистецької правди, до тих глибин духу, які відчуваєш не очима, а серцем. Митець говорив про свої дороги, про рани й відродження, про тишу, з якої народжується світло. Його роботи — це синтез думки та емоції, де шпатель, ніби сталеве перо часу, залишає на полотні чесні, живі й невимовно чуттєві сліди.

Учні запитували, слухали, відкривали для себе новий вимір мистецтва — того, яке говорить про наше минуле й майбутнє одночасно. А наприкінці художник подарував дітям творчі дарунки — листівки з репродукціями серії «Пізнання істини», кожна з теплим автографом майстра. Для читачів нашої бібліотеки Валерій Франчук подарував свої книги з підписом — як джерело натхнення для всіх, хто шукає істину між рядками та фарбами.

Тож виставка «Світло з-під попелу» — це жива памʼять і незламність, де біль не руйнує, а перетворюється на світло.

Де попіл не приховує, а відкриває зміцнілу сутність. Де кожен мазок — це крок України до свого відродження.

Ми висловлюємо глибоку та сердечну подяку Валерію Франчуку — за його талант, мудрість, щирість і світло, яке він приносить кожною своєю роботою.

Окрема подяка — @Аполлінарія Франчук, вірній супутниці митця,

за її натхненну підтримку, турботу, допомогу в організації виставок і ту тиху, але незамінну силу, яка супроводжує кожен творчий крок художника.

Раді повідомити, що виставку продовжено до 16 грудня 2025 року.

Запрошуємо всіх відвідати — і відчути світло, що проростає з-під попелу.

… І допоки світло проривається з-під попелу — ми стоїмо.

Допоки мистецтво говорить — ми чуємо. Допоки пам’ять живе в серцях — живе й Україна.