Ювіляри березня: 155 років від дня народження Миколи Пимоненка та 175 років від дня народження Миколи Лисенка

У березні згадували двох митців, які донесли українську культуру світові, книжковими виставками:

155 років від дня народження Миколи Корніловича Пимоненка, українського живописця «Полотна, написані в Малютянці, що на Київщині» 

175 років від дня народження Миколи Віталійовича Лисенка, українського композитора, фольклориста, громадського діяча «Видатні люди з нашої вулиці. Микола Лисенко» 

24 березня з учнями 1-Б класу спеціалізованої школи №92 імені Івана Франка говорили про митців-ювілярів. Зокрема, про те, що видатний український композитор Микола Віталієвич Лисенко створив перші в історії світової музики дитячі опери -- «Коза-дереза» (1888), «Пан Коцький»(1891) та «Зима і Весна»(1892). Вони написані за сюжетами українських народних казок, відомих всім діткам з пелюшок. Оперу «Коза-дереза» композитор замислив для маленьких виконавців – 5, 6-річних музикантів. У самого Миколи Віталійовича було п'ятеро дітей. Крім того, у гості до Лисенків часто приходили рідні та друзі композитора зі своїми дітьми. Лібрето опери написала відома українська письменниця Дніпрова Чайка. Танці допомагала ставити Леся Українка! А сам композитор акомпанував маленьким виконавцям на роялі. Це було понад 130 років тому – у 1888 році. Але й сьогодні ця чудова дитяча опера подобається дітям, і шкільні театри ставлять її саме з учнями початкової школи. Малювали, читали, мріяли... і планували відвідати Музей Миколи Лисенка, який знаходиться зовсім поруч зі школою, за адресою, вул. Саксаганського, 95, де проминули вісімнадцять останніх років життя митця.

Про іншого відомого Миколу, художника зі світовим ім'ям, киянина, Миколу Пимоненка, запрошуємо дізнатись з книжкової виставки, подивитись полотна в оригіналі в Національному художньому музеї України, знайти в Володимирському соборі, де художником написано образи св. Миколи Мирлікійського та св. цариці Олександри, і відвідати Музей М. Пимоненка в с. Малютянка, що під Києвом.

У Міжнародний рік сталого туризму пропонуємо темполичку «Подорожуємо Київщиною» і рекомендуємо відвідати Боярський краєзнавчий музей, який висвітлює життя і творчість обох митців в передмісті Києва, де вони творили свої найкращі твори. Музей проводить цікаву роботу і співпрацює з бібліотеками, запрошуючи на Українські вечорниці в Боярці зокрема.

Натхненне бібліотечне 21 березня

Що може порадувати чи надихнути поважну гостю з технічної бібліотеки європейської країни в звичайній публічній бібліотеці для дітей міста Києва? Тільки радісні емоції, приязне спілкування і ... подарунок -- лялька-мотанка, зроблена вправними руками майстрині і друга бібліотеки Раїси Григорівни Дьячкової (Донецьк-Київ).

Вікторія Польова, адміністративний координатор ГО "Українська бібліотечна асоціація", дописала на facebook: "Гуляли Києвом бібліотечним професора Технічного університету м. Кельн Ursula Georgy. Замість однієї бібліотеки вийшло аж три - публічна, національна, університетська. 

Київ, весна..." 

Ми раді, що наша бібліотека є третім місцем місцем як для користувачів, так і колег. 

Запрошуємо також в рамках Року німецької мови в Україні читати дітям чи разом з ними книжки-білінгви. І користуватися закладками з новим девізом "УБА" на 2017 рік «Бібліотек@: знай, мрій, твори!»

Проект "Українські письменники -- дітям!" Наталка Поклад

 Як відомо, в бібліотеці діє проект "Українські письменники -- дітям", і тільки з нового 2017 року зі своїми читачами в бібліотеці зустрічались Оксана Давидова, Оксана Кротюк, Сашко Дерманський, Іван Андрусяк, Олена Полянська, Володимир Біленко.

Нова зустріч за проектом з Наталкою Поклад відбулась у спеціалізованій школі №92 ім. Івана Франка 23 березня. Погодні умови не дозволили другокласникам прийти до бібліотеки, але сприяли тому, щоб знана поетеса повернулася за стіл вчителя і згадала роки, коли вчителювала. Діти радо читали, впізнавали автора за рядками з улюблених журналів і шкільних підручників. В свою чергу, бібліотекарі завжди раді організовувати зустріч читача з книгою і читача з автором як в бібліотеці, так і в школі, в сквері за гарної погоди чи та міському святі. Але чекаємо на наступну зустріч з Наталкою Поклад вже в стінах бібліотеки ім. В. А. Симоненка для дітей! А поки читаємо авторську поезію серед картин Аліси Герман, виконаних в техніці петриківського розпису.

Петриківські диво-квіти

На картині і тарелі,
на сорочці й рушнику —
всюди квіти ці веселі,
ми між них — як в квітнику.

Петриківські диво-квіти —
кольорів дзвінкий розмай;
квіти кажуть всьому світу:
«Україна — справді рай».

У тих квітах — наша мова,
наші ріки і поля...
Петриківка світанкова
кожне серце звеселя.

І ясніше сонце світить,
й знов зозуля нам кує...
Світ по цих прекрасних квітах
Україну впізнає. 

Наталка Поклад

Видатні люди з нашої вулиці. Максим Рильський

В неділю, 19 березня біля пам'ятника Максиму Тадейовичу Рильському в Голосіївському парку культури та відпочинку, який носить ім'я Поета, громадськість вшановувала 122 річницю від дня народження співвітчизника -- поета, перекладача, публіциста, громадського діяча, академіка.

Слово мали нащадки Максима Тадейовича -- Максим Георгійович Рильський (онук поета) і Анатолій Петрович Рильський (внучатий племінник старшого брата поета): читали поезію та ділилися планами розвитку та проектами Літературно-меморіального музею -- садиби Рильських в Голосіївському лісі.

Завідуюча бібліотекою ім. В. А. Симоненка для дітей Тетяна Серебреннікова розповідала про бібліотечний проект "Видатні люди з нашої вулиці", серед яких виділяється постать Максима Тадейовича: про місце народження Максима Рильського на вул. Тарасівській, про час і адреси юного поета на вул. Саксаганського (Українському Парнасі) в родинах Антоновичів і Лисенків, про перші публікації Рильського в часописі Олени Пчілки "Молода Україна" та ін. Виступали співробітники Літературно-меморіального музею Максима Рильського та Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, поети та поціновувачі поезії.

Потім захід продовжився в ЦРБ ім. М.О.Некрасова, де всі гості мали змогу почитати поезію митця і власну, і відзначити в такий спосіб Всесвітній день поезії.

"Видатні люди з нашої вулиці. Максим Рильський", -- таку назву має темполиця, левову частину книг з якої складають подарунки Літературно-меморіального музею Максима Рильського rulskiy.kiev.ua. Бібліотекарі кожного разу намагаються висвітлити різні таланти Максима Рильського і зацікавити юного читача. Наприклад, розказати про Рильського як еколога. В теперішній День народження поета пропонуємо читати сонети, які абсолютно сучасні й актуальні сьогодні.

Максим Рильський

Епоху, де б душею відпочить,
З нас кожний має право вибирати,
Найдемо тут ми вибору багато
Народів, царста, богів, людей, століть.

Готичний присмерк, еллінську блакить,
Легенд біблійних мідь, вісон і злато —
Все можемо на полотні віддати
Чи на папір слухняний перелить.

Але любить чи не любити те,
Що вколо нас і в нас самих росте,
Що творить нас, що творимо самі ми, —

Лише сліпець, що замість крові в нім
Тече чорнило струмнем неживим,
Тривожиться питаннями такими.

1927



Дякуємо Тетяні Марітко, науковому співробітнику Літературно-меморіально музею Максима Рильського, за багаторічну плідну співпрацю, за книги та квіти з садиби Рильського в нашій бібліотеці!

Володимир Біленко про Василя Симоненка в бібліотеці імені Поета

16 березня у Володимир Біленко, видавець і журналіст, однокурсник Василя Симоненка, розповідав про Поета в нашій бібліотеці учням 10-го класу спеціалізованої школи №252 імені Василя Симоненка Оболонського району м. Києва. Говорили про видання "Тернистий шлях до читача: Як в Україні видавалися книжки Василя Симоненка" і передумови його появи; про студентські роки, про роботу в черкаській газеті; про те, як ширилось Шевченкове слово на Черкащині зусиллями Василя Симоненка в тому числі, про книгу Володимира Біленка "Я тілько хаточку в тім раї..." Важкий шлях Тараса Шевченка до мрії, яка не збулася".  

Читали сатиричну "Кролячу скаргу" від 15 лютого 1961 року в "Молоді Черкащини" і говорили про журналістську діяльність Василя Симоненка і вміння з гумором критикувати "за вказівкою".  Учениця 11-го класу Мічковська Ярослава читала поезію Василя Симоненка і власні вірші. Також Володимир Біленко передав до нашої бібліотеки копію сторінки, присвячену 100-річчю з дня похорону Т. Г. Шевченка в Каневі, підготовлену "членом позаштатного відділу культури В. Біленком та працівником редакції В. Симоненком". Згадували електронний ресурс vasylsymonenko.in.ua та сучасні видання, де друкується слово поета-шістдесятника Василя Симоненка.

Бібліотекарі запрошують всіх учнів старших класів, які планують писати роботу в МАН з літератури, використовувати матеріали про Василя Симоненка, які збирає бібліотека. Завжди раді допомогти!

Зустріч з Оленою Полянською до Всесвітнього дня поезії

16 березня до Всесвітнього дня поезії в рамках бібліотечного проекту "Українські письменники -- дітям!" відбулась зустріч з Оленою Полянською. Надзвичайно інтелігентна, м'яка, ніжна, поетична, ласкава і уважна до дітей авторка гралася і спілкувалася з учнями 1-А класу спеціалізованої школи №92 ім. Івана Франка. Діти теж підготувалися -- читали напам'ять вірші поетеси з журналу "Малятко". На згадку про зустріч Олена Полянська подарувала малечі свої нові вірші, архівні числа журналу "Малятко" та збірку поезій "Миколайчики".

Малювати сів хлопчина 

Малювати сів хлопчина:
Тут машина й там машина.

Мама дивиться і просить:
– Вже машин у тебе досить.

Квітку намалюй, синочку,
Або рибку у ставочку.

І малює мамі Лесик
Синю рибку… на колесах.

Олена Полянська

Мирились карапузики 

Мири-мири-мирусики –
Мирились карапузики,

Миритися втомилися
І знову посварилися.

Аж тут прийшли матусеньки –
Мирити карапузиків,

Та тільки карапузики
Немирними були…

І мами карапузиків
Додому відвели.

Олена Полянська

І того ж дня першокласники змайстрували саморобки з улюбленого журналу на групі подовженого дня і запропонували зробити фото напам'ять.

Тож з такими авторами, як Олена Полянська, і такими виданнями, як "Малятко", вчити дітей любити книгу і любити читати надзвичайно цікаво і легко!

Мелодія кави, і прекрасна автор Наталя Гурницька в Києві

Презентація другого роману Наталі Гурницької "Мелодії кави у тональності сподівання" відбулась в Києві, в "Книгарні Є", 15 березня. І звісно, цю нагоду зустрітися з автором, чиї книги завжди "на руках", ми не могли. Бібліотекар Войцедська Валентина Олександрівна розказала на заході, як перша книга авторки потрапила в бібліотеку, який має читацьких успіх, і як швидко була прочитана друга частина трилогії. Про зустріч Наталя Гурницька написала на свої сторінці у facebook: 

Дякую моїм чудовим читачам з Києва, які прийшли у "Книгарню Є" на вул. Спаській на презентацію мого нового роману "Мелодія кави у тональності кардамону" видавництво "КСД". Було затишно, приємно, душевно і дуже щиро! Завжди кажу, що атмосфера зустрічі твориться разом. І якщо довкола такі чудові люди, то й зустріч вдається!  ))))

Запрошуємо наших читачів, зокрема жінок, читати якісну українську прозу, і чекатимемо на зустріч з автором в нашій бібліотеці!

_______________________________________________________

Чарівна львів’янка і талановита письменниця, Наталія Гурницька своїм дебютним романом «Мелодія кави у тональності кардамону» довела, що ніжний і витончений, як старовинне мереживо, український жіночий роман впевнено випереджає закордонних конкурентів у яскравих обкладинках. Один із лідерів за популярністю в Україні 2014 року за рейтингом газети «Факти», він вимагав продовження. І сьогодні чарівна мелодія кави, що розповідає історію юної городянки, яка жила і кохала серед кам’яниць і брукованих вулиць міста Лева в середині позаминулого століття, зазвучить знову. У новій тональності — тональності сподівання…  www.bookclub.ua