четвер, 24 листопада 2016 р.

Сіємо "Чорнобривці" Миколи Сингаївського


 20 листопада в бібліотеці сіяли добре і вічне на бібліотечному уроці до 80-річчя від дня народження видатного українського поета Миколи Сингаївського. Учні 4-го класу спеціалізованої школи № 44 з поглибленим вивченням англійської мови дізналися про життя поета, під пісню "Чорнобривці" у виконанні Костянтина Огнєвого розмалювали поетичні аркуші для бабусь і дідусів, шукали і декламували поезію Миколи Федоровича з сувоїв, читанок і збірок.
                                   
                        Микола Сингаївський
                    Мова
Ми з правіку народжені бути,
І в собі відкривати світи.
Та примножувать серцем здобуте,
Та святині свої берегти.

Промовляти – одвічне жадання,
Наче бачити чисту блакить…
Кожен голос – то наше дихання,
Кожним звуком

нам серце болить.

Наче злагоди, прагнем обнови
Од своїх первобутніх основ.
Через пісню вертаєм до мови,
А від мови – до пісні знов.

Щоб душею відчути боління
Незагойних чорнобильських ран…
Тож якої землі

ми коріння?

І якого народу наш храм?

Залишаем у спадок нащадкам
Колискової зоряний цвіт.
І відроджуєм наче спочатку
Слова отчого заповіт.

А від нього – і мова родинна –
Розповита, розкута життям.
А від мови – сильніша людина,
Що себе називає ім’ям.

То в задумі притихла, мов пуща,
То розбурхана, наче гроза,
Мова – суща і невмируща,
Мова – материна сльоза.

Немає коментарів:

Дописати коментар