вівторок, 5 травня 2020 р.

Маки пам'яті у бібліотечний онлайн-спосіб. Частина 2



Так тихо, що хоч мак сій (тобто, не вітряно).

Цей світ, як маків цвіт.

Черен мак, та бояре їдять.

                      Приказки


Бібліотекар Антоніна  Чух пропонує майстер-клас з виготовлення маків пам'яті з гофропаперу  за цим відео


Отримати консультацію бібліотекаря завжди можна в нашій вайбер-групі БібліотекаСимоненка:зустрічі +380662873082

Як відомо, квітка маку широко оспівана в українські традиції. В українській міфології мак має дуже багато значень. Це символ сонця, безкінечності буття й життєвої скороминущості, пишної краси, волі, гордості, сну, отрути, оберегу від нечистої сили, а також хлопця-козака, крові, смерті. В останніх з перелічених значень квітка часто згадується в українських народних піснях та думах, особливо козацької доби: «Ой, з могили видно всі долини, – сизокрилий орел пролітає: стоїть військо славне Запорізьке – як мак процвітає...». У відомій пісні «Ой, ти, Морозенку, славний козаче», мак згадується поруч зі смертю козака: «…Обступили Морозенка турецькії війська. По тім боці запорожці покопали шанці; Ой, впіймали Морозенка у неділю вранці. Ой, недаром ранесенько той мак розпускався, – Ой, уже наш Морозенко у неволю попався…». Образ маку нерідко символізує козака, що героїчно загинув, боронячи Україну.

З народної творчості мак як символ пов'язаний із війною та військом перейшов у художню літературу. В Івана Франка: «Гей, Січ іде, красен мак цвіте! Кому прикре наше діло, Нам воно святе». Легенду про мак обробив Михайло Стельмах у творі «У долині мак цвіте»: «…Ординці воїна скришили, на землю впало тіло біле і, наче зерно, проросло, а влітку маком зацвіло…». Одна з героїнь присвяченого Другій світовій війні роману Олеся Гончара «Прапороносці» гине в долині червоних маків. звідси





Немає коментарів:

Дописати коментар