Жорна
Натуга на руках, від втоми чорних, здувала жили, ніби мотузки. Каміння клацало зубами в жорнах, жувало жовті зерна на друзки. І сіялось не борошно, а мука… При тьмяному мигтінні каганця жіночі ніжні материнські руки тягли за ручку камінь без кінця. Журливо мліли очі сумивиті, і борошно, мов біла кров, лилось… Це все було в двадцятому столітті, що грозами над нами пронеслось. Ми часто чуєм радісну зловтіху у голосі ворожому, чужім, що заглядали кривда й люте лихо у наш — для щастя виведений — дім... Василь Симоненко
До 85-тої річниці Голодомору 1932-1933 рр. бібліотекарі підготували темполицю "Час гортає календар" і долучилися до загальнонаціональної акції вшанування пам'яті жертв геноциду та політичних репресій біля Національного музею «Меморіал жертв Голодомору", і запалили свічку пам'яті в суботу, 25 листопада.
Немає коментарів:
Дописати коментар