Пам'ятати! Акція "Запали свічку"

Наближається День пам'яті жертв голодоморів, щорічний національний пам'ятний день в Україні, що припадає на четверту суботу листопада. О 16:00 оголошується загальнонаціональна хвилина мовчання, після чого по всій Україні відбувається акція «Запали свічку», в рамках якої всі охочі несуть свічки до пам'ятників жертвам. В акції також можна взяти участь, запаливши свічку в своєму вікні.

Бібліотекарі ЦБС Голосіївського р-ну долучились до вшанування...

"Екологічна варта". Вода, поет і екологія

 24 листопада в бібліотеці відбулась зустріч з Всеукраїнською дитячою спілкою «Екологічна варта». Учні 1-А класу спеціалізованої школи №92 імені Івана Франка грались і навчались: розгадували загадки, впізнавали і розрізняли предмети живої і неживої природи, говорили про воду, її значення для життя людини, про ріки України і ощадливе ставлення до природних ресурсів. Всі діти отримали у подарунок  збірки інформаційних матералів "Екологічної варти", закладинки, наліпки на екологічну тематику. Бібліотекарі запропонували юним користувачам почитати прислів'я та приказки про воду і розмалювати воду у різних станах, навіть у вигляді героя мультфільму "Капітошка".

А ще діти дізнались, що на вулиці Тарасівській, де знаходиться їх школа, народилась людина, поет і громадський діяч, який стояв у витоків екологічного руху в Україні, був членом Українського товариства охорони природи та сприяння розвитку природничих багатств (1958 р.), Почесним членом наукового товариства "Юний краєзнавець" тощо. Це Максим Тадейович Рильський, український радянський поет, перекладач, публіцист, громадський діяч, мовознавець, літературознавець і великий любитель природи, будинок якого, а нині літературно-меморіальний музей Максима Рильського,  знаходиться в нашому  Голосіївському лісі. Поетів вірш "Білі мухи" про воду у вигляді снігу, відомий з дитинства всім і кожному. Всі діти отримали запрошення до музею з віршем, санчатами і сніжинками, і картою, як дістатися музею.

                                  Максим Рильський

Білі мухи налетіли,
Все подвір'я стало білим,
Не злічити білих мух,
Що летять неначе пух...

Галю, Петрику, Кіндрате,
Годі, ледарі, вам спати!
І побігли до санчат:
Галя, Петрик і Кіндрат.

Всі згори летять щодуху,
Щоб впіймати білу муху,
А санчата їм усім
Змайстрував старий Максим.

 

 

Сіємо "Чорнобривці" Миколи Сингаївського

 20 листопада в бібліотеці сіяли добре і вічне на бібліотечному уроці до 80-річчя від дня народження видатного українського поета Миколи Сингаївського. Учні 4-го класу спеціалізованої школи № 44 з поглибленим вивченням англійської мови дізналися про життя поета, під пісню "Чорнобривці" у виконанні Костянтина Огнєвого розмалювали поетичні аркуші для бабусь і дідусів, шукали і декламували поезію Миколи Федоровича з сувоїв, читанок і збірок.

                                   
                        Микола Сингаївський

                    Мова

Ми з правіку народжені бути,

І в собі відкривати світи.

Та примножувать серцем здобуте,

Та святині свої берегти.

Промовляти – одвічне жадання,

Наче бачити чисту блакить…

Кожен голос – то наше дихання,

Кожним звуком

нам серце болить.

Наче злагоди, прагнем обнови

Од своїх первобутніх основ.

Через пісню вертаєм до мови,

А від мови – до пісні знов.

Щоб душею відчути боління

Незагойних чорнобильських ран…

Тож якої землі

ми коріння?

І якого народу наш храм?

Залишаем у спадок нащадкам

Колискової зоряний цвіт.

І відроджуєм наче спочатку

Слова отчого заповіт.

А від нього – і мова родинна –

Розповита, розкута життям.

А від мови – сильніша людина,

Що себе називає ім’ям.

То в задумі притихла, мов пуща,

То розбурхана, наче гроза,

Мова – суща і невмируща,

Мова – материна сльоза.

Плекаймо Волю разом з Тетяною Домашенко

17 листопада до Дня Гідності та Свободи в бібліотеці відбулась зустріч з поетесою, громадською активісткою, засновницею видавництва «Духовна Вісь» Тетяною Домашенко. Учні 10-тих класів спеціалізованої школи №92 ім. Івана Франка слухали проникливий виступ учасниці Революції Гідності, яка вперше полеглих учасників Євромайдану назвала Небесною сотнею у вірші «Небесна сотня воїнів Майдану» 21 лютого 2014 року: 

Небесна сотня воїнів Христа
З мечем Архистратига Михаїла,
З молитвою за волю на устах
У вічність із Майдану відлетіла,
Небесна Сотня воїнів святих
І душу, й тіло склали за Свободу,
За розбрат нації взяли на себе гріх,
Освячені любов'ю до народу.
Їх імена у Небі голубім
Золотосяйним променем палають,
І над устами Гімн співають.
Вся України – Мати над Хрестом,
Їй серце меч прошив нестерпним болем,
У душу увірвався напролом,
Сльоза пече й пече кривавим морем.
Цвіт нації узято на приціл,
Все нових кілерів злочинець-кат шукає,
Щоб ми не чули крику породіль,
У зав'язі невинний цвіт вбиває.
О мій народе, мученик святий,
У вічності хвилиною мовчання
І Час, і Простір вмить перехрестив
У серці матері молитвою прощання.
Покров Небесний в зорях золотих,
І «Ще не вмерла...» над Майданом лине –
Молитвою сердець усіх святих
Творець Всевишній славить Україну.

Тетяна Домашенко згадувала ті дні і події, розказувала про своє життя, творчість і нову книгу, яка ось-ось вийде друком і обов'язково буде презентована в нашій бібліотеці.

Піснею "Плине кача по тисині", світлинами з місць і подій, які наповнили життя автора, художнім виконанням власним поезій Тетяна Домашеко намагалась достукатись до сердець юнаків і дівчат:

Нас порятує від зла і крові
Голос Любові, голос любові.
Вже час позбутись лиха-сваволі,
Плекаймо Волю, плекаймо Волю!

Пора звільнитись нам від прокляття,
Єднаймось, сестри, єднаймось, браття!
Плакати годі, годі тужити –
Нумо творити, нумо творити!

*************************************************

І, звісно, не могли оминути  увагою борця за слово і свободу, іменем якого названа наша бібліотека -- Василя Симоненка. Тетяна Домашенко свого часу познайомилась з матір'ю поета, і народився вірш:

Василю Симоненку

Різдвяна ніч

Різдво христове славить Україна,
Колядками до Бога промовля:
Діва Марія народила сина…
І Ганна народила Василя.
Дала життя яскраве, мов зірницю,
Господь любов’ю щедро наділив.
Піснями серце сповнене по вінця,
Різдвяною свічею запалив.
Воно горіло молодо, святково,
Співало – плакало у місті і в селі,
І пролилося крапелькою крові
На грудочку любимої землі…
Різдвяні свята пишні, як весілля,
Йде рік Новий , щедрівників юрба,
Співають про Меланку і Василька,
А Василя між ними вже нема…

Свіча Різдвяна ще не догоріла
І вранішня не згасла ще зоря,
Голубить сина …Божого Марія,
А Ганна поховала Василя…
О на, не Василя, а тільки тіло,
Душа ж у віщім слові промовля!
Ти бачиш, Ганно лебедині крила,
Ти чуєш, Ганно, пісню Василя.

"Чорнобривців насіяла мати..."

12 листопада 2016 року в Українському Фонді Культури з нагоди 80-річного ювілею видатного українського письменника Миколи Сингаївського відбулося літературно-мистецьке свято «Чорнобривців насіяла мати…» . Літературна громадськість та діячі культури згадували ювіляра. Очільник Фонду культури України Борис Олійник та головуючий письменник Олександр Бакуменко вручили премії Миколи Сингаївського лауреатам 2016 року. 

На ювілейному вечорі були присутні бібліотекарі ЦБС Голосіївського району м. Києва і бібліотеки ім. В.А. Симоненка зокрема.  Представник Коростенського земляцтва, а саме письменник, громадський діяч і заслужений журналіст України Віктор Васильчук подарував нашій бібліотеці збірку "Казки від дяді Віті" з автографом і побажанням юним читачам: "Любіть казку -- це реальність!"

Таку саму назву  «Чорнобривців насіяла мати…»  має тематична поличка в бібліотеці, яка запрошує дітей читати поезію ювіляра в дитячих збірках і читанках, розмальовувати чорнобривці і впізнавати співану поезію у виконанні різних артистів.

Зустріч з Тамарою Коломієць

11 листопада в бібліотеці відбулась зустріч учнів 2-го класу НВК "Славута" з українською поетесою, перекладачем, членом Національної спілки письменників України Тамарою Коломієць. Дорога гостя нашої бібліотеки довго й завзято спілкувалась з дітьми, читала улюблене -- смішне і повчальне, і розказувала про творчі плани і книги, які народжуються, в тому числі, на дачі, де життя підкидає теми і ситуаціі, -- лише спостерігай і записуй:

Я ходив сьогодні в ліс,
Я грибів для вас приніс.
Повний кошик із верхом,
Ще й накритий лопухом.
Є у ньому сироїжка,
І опеньок-тонконіжка,
І лисичка невеличка,
І товстий боровичок,
І засмаглий маслючок...
А оце ось хто такий?
Мухоморище старий!..
Ти чого заліз сюди?
Геть із кошика іди! 

Після говорили про Василя Симоненка, і пані Тамара, як однокурсниця поета, ділилася спогадами.

**********

Нагадуємо, що наступного 2017-го року наша бібліотека відзначатиме 65-річчя від дня заснування і 55-річчя першої і єдиної прижиттєвої збірки поезії Василя Симоненка "Тиша і грім" (1962 р.). Тож продовжуємо збирати Симоненкове слово у різноманітних виданнях і запрошувати поетів та письменників, творчість яких пов'язана з іменем поета, чиє ім'я носить наша бібліотека. 

Рекомендуємо прочитати статтю Володимира Проненка "Тиша і грім Василя Симоненка" до 70-річчя від дня народження поета, опубліковану в газеті "День" та присвяту поетові Тамари Коломієць "Пам'яті Василя Симоненка"

Зустріч з "Однокласником"

10 листопада в бібліотеці відбулась зустріч з письменником, видавцем, науковцем, викладачем і головним редактором журналу "Однокласник" Сергієм Іванюком (літературний псевдонім — Сергій Оксеник). Учні 6-тих класів спеціалізованих шкіл №92 ім. Івана Франка і №44 прийшли дізнатися більше про журнал для підлітків, який читають у бібліотеці, і поспілкуватися зі справжнім автором і редактором журналу. Адже пригоди і фантастика, молодіжна музична культура, не сухою мовою писана історія, подорожі до душі будь-якому підлітку. Тому в бібліотеці не було де й голці впасти. І це добре. Значить, наша молодь читає, і українські журнали затребувані нею.  

Шанований гість також презентував  свій тритомник пригодницько-фантастичного роману "Лісом, небом, водою" і подарував бібліотеці 2-гу книгу свого роману під назвою "Леля" з дарчим підписом читачам і працівникам бібліотеки і "побажанням щастя, здоров'я і діточок багато!"