Як відомо, наша бібліотека в рамках Стратегії комунікації у сфері європейської інтеграції та Міжнародного проекту «Твори культуру: бібліотечні інноваційні послуги» запропонували користувачам бібліотечну інноваційну послугу "Руками мами. Традиційне рукоділля через книгу і бібліотеку", яка успішно реалізується, періодично, повільно, а, головне, із задоволенням усіх учасників процесу.
Так, цієї весни вже пошито 8+1 льолі-сорочечки для немовлят, народжених від час війни #льолянаблагодійність .
Пересипано книжками, пінєтками, ін. приємностями. Частинку вже відправлено адресатам.
Матеріалізуємо світ на полотні
Зустрічаємо нові життя і одягаємо їх в перші вишиті сорочечки-льолі.
Утверджуєм і продовжуєм Україну в її славних дітях.
Утверджуєм і продовжуєм Україну в її славних дітях.
Дякую всім прекрасним жінкам, які творять #рукамимами шиють-вишивають льолі:
Оксана Поступак (Черкаси)
Галина Бондар (Черкаси)
Людмила Котченко (Бровари)
Марина Кісенко (Решитилівка)
Лариса Бричук-Столяр (Нововолинськ)
Світлане Дубровська (Чернівці)
Тетяна Серебреннікова (Київ)
та ін.
Читаємо якісні українські книжки, з вдячність приймаємо в подарунок і даруємо самі.
На постійній основі періодично збираємо і передаємо книги тим, кому вони потрібні сьогодні як ковток води.
Сьогодні, завтра, наступний тиждень... адрес і запитів чимало, долучайтесь.
Обслуговуємо користувачів - видаємо бібліотечні книжки в зручний спосіб (домовляємось в вайбер-групі бібліотеки) та безпосередньо на абонементі. Читаємо, творимо, спілкуємось і терапевтуємось.
Ділимось відгуком бабусі дитини війни, письменниці і бібліотекарки Міли Іванцової:
Mila Ivantsova почувається вдячно.
В нашому житті час від часу трапляються дива. От просто на рівному місці. Так сталося й цього разу - до Дня Матері.
Мене несподівано спитала малознайома жінка у месенджері, чи я в Україні, і сказала, що хоче вислати вишивану льолю для моєї онуки Вікторії. Що я була заскочена зненацька - то мало сказати. Особливо, коли пані додала, що це її доброчинний творчий проєкт #льолямарафон, який існує не перший рік, а цього року було вирішено подарувати рукотворні вишиті льолі малюкам, народженим під час війни (мені тоді побігли тілом мурахи, та й зараз, коли пишу, теж).
І от до Дня Матері я отримала і передала доньці Галина Кучменко неймовірно чудесний подарунок для її донечки Вікусі.
Дякую, дорога Tana Sribna за Ваш проєкт і добрі енергії, що сієте навколо себе! Дякую незнайомці на ім'я Галина Бондар за вишиту й зібрану її руками сорочечку, за шкарпеточки і за листівку в посилці!
Розчулили нас до сліз! Дякую від Галини і Вікторії!
Все буде Україна!
P.S. Наступну сорочку Вікусі обіцяю вишити власноруч!
P.P.S. А ще в посилці були шикарні книжки, які пані Тетяна попросила доправити у бібліотеку регіону, де ми наразі знаходимося, туди, де їх потребують читачі! І це буде зроблено! Дякую!
Фотозвіт додаю. На Вікусю ще не приміряли, похвалимося пізніше
Немає коментарів:
Дописати коментар