СЛАВА ПОЛЕГЛИМ, ЧЕСТЬ ЖИВИМ!

 

До Дня вшанування пам’яті Захисників і Захисниць, а також учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули в полоні у нашому літературному просторі експонується книжкова виставка «Слава полеглим, честь живим».

Ця виставка про пам’ять, яку неможливо стерти. Про людей, чиї життя назавжди вплелися в історію України. Про тих, хто, не вагаючись, став на захист своєї землі, і про тих, хто вже ніколи не повернеться додому.

На полицях художня й документальна проза, поезія, спогади, військові щоденники, філософські роздуми та свідчення сучасників. Це книги, написані болем і надією, книги, що допомагають осмислити ціну свободи, відчути силу людського духу та зберегти живою пам’ять про тих, хто виборов для нас право жити під українським небом.

Особливе місце на виставці займає книга військового Євгена Невмержицького (псевдонім — Луговододоленко Нікола Марія) «Півострів називався Крим». Це філософська казка, в якій художнє слово стає способом говорити про втрату, пам’ять, любов до Батьківщини та незламність людського духу.

Книга присвячена двоюрідному брату автора — Невмержицькому В’ячеславу Миколайовичу, який у 2023 році загинув під час оборони Бахмута, а також загиблим і зниклим безвісти воїнам 99 батальйону 61 окремої мотопіхотної бригади, батальйону безпілотних систем «Легіон» 61 ОМБр, інженерно-саперної роти 61 ОМБр, Командування Сил безпілотних систем Збройних Сил України, усім загиблим і зниклим безвісти воїнам українського війська, а також усім цивільним, життя яких забрала ця страшна війна.

Дивлячись на ці полиці, неможливо залишитись байдужим. Кожна книга тут – це мовчазний свідок нашого часу. Кожна сторінка зберігає чиєсь життя, чиюсь мрію, чийсь останній бій. Вони нагадують нам, що свобода ніколи не була дарованою — її виборювали найкращі.

Нехай пам’ять про полеглих живе не лише у скорботних датах, а й у наших серцях, у словах, які ми читаємо, у вдячності, яку не перестаємо відчувати. Бо народ, який пам’ятає своїх Героїв, непереможний. Слава полеглим. Честь живим.

 

ЗНАЙДИ СВОЮ КНИГУ СЕРЕД СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

З 20 до 26 липня Український інститут книги вже водинадцяте проводить Всеукраїнську інформаційно-просвітницьку акцію «Національний тиждень читання». У 2026 році її головною темою стала сучасна українська література, а гаслом - «З нами житиме сучукрліт».
Цьогорічну тему розглядають як взаємодію двох способів пізнання світу: через нонфікшн (факти і дослідження) та художню літературу (емоції й образи).
Ми також долучилась до цієї акції.

Упродовж тижня маленькі читачі отримали можливість знайти і відкрити для себе книгу, яка допоможе їм познайомитися із сучасною українською літературою та її авторами. А головне: кожна прочитана книга – це нові імена і цікаві історії, які надихають, захоплюють, дарують враження, сприяють самопізнанню та світорозумінню.

"Національний тиждень читання сучасної української  літератури" триває, і ми запрошуємо до бібліотеки!

 Читаємо сучасне - відкриваємо своє!

"ТВОРЧИЙ ШЛЯХ": АНОНС ВИСТАВКИ КАРТИН ВЕРОНІКИ ЧУЖОЇ

Є митці, чиї імена давно стали частиною історії мистецтва. А є ті, чия історія лише починається. І в цих перших кроках, сповнених мрій, сумнівів і натхнення, народжується майбутнє культури України.

Саме тому нам приємно експонувати виставку «Творчий шлях» Вероніки Чужої — молодої художниці, яка від дитинства створює світ через малюнок і сьогодні впевнено крокує дорогою мистецтва. Для нас важливо відкривати і нові імена, підтримувати молодих авторів і бути поруч у момент, коли їхній творчий шлях лише набирає сили.

Наш виставковий простір постійно експонує роботи відомих українських і зарубіжних митців, народних та заслужених художників, визнаних майстрів і талановитих аматорів. Ми популяризуємо українську культуру, водночас відкриваємо простір для діалогу культур різних народів. Адже переконані: справжнє мистецтво не має кордонів, географічних меж чи титулів. Воно говорить універсальною мовою людських почуттів і здатне єднати людей.

Вероніка Чужа народилася у Києві у 2008 році. Її мистецький шлях розпочався у Палаці школярів, продовжився в юнацькому клубі «Червоні вітрила» під керівництвом викладачки Дарини Михайленко, а сьогодні триває у Київському індустріальному фаховому коледжі КНУБА на відділенні «Образотворче мистецтво та реставрація».

Виставка «Творчий шлях» поєднує роботи, створені під час навчання в коледжі та авторські твори. Це своєрідний літопис творчого зростання: від мистецьких пошуків до формування власної художньої мови. У роботах, виконаних у різних техніках живопису і графіки, відчуваються допитливість, емоційність і прагнення побачити красу у звичайному.

Це вже друга персональна виставка Вероніки Чужої — новий крок її творчого шляху, який ми маємо нагоду пройти разом із нею.

Запрошуємо розділити цю мистецьку подію та підтримати молоду художницю. Адже майбутнє української культури починається сьогодні — з таланту, натхнення і віри в тих, хто лише відкриває своє ім’я світові.

Виставка діятиме з 23 липня 2026 до 19 серпня 2026.

ОНЛАЙН-ВИДАННЯ "ОКСАМИТ. ОКСАМИТОВЕ МИСТЕЦТВО" ПРО ВИСТАВКУ НАТАЛІЇ ХОДАКОВСЬКОЇ "ПУЛЬС МОРЯ"

Море ще довго не відпускає тих, хто хоч раз почув його пульс…

Онлайн-видання «Оксамит. Оксамитове мистецтво» опублікувало матеріал про виставку Наталія Ходаковська «Пульс моря», яка наразі експонується у нашому літературно-мистецькому просторі.

Ділимося цією публікацією й нагадуємо: виставка триватиме до 20 липня. Встигніть відчути її наживо.

Не відкладайте зустріч із морем та мистецтвом.

https://art.oksamyt.org/category/mystetski-novyny

НЕСКОРЕНА ДЕРЖАВА: ВІД КНЯЗІВ ДО ЗАХИСНИКІВ

 

Час минає, змінюються покоління, але є цінності, що залишаються незмінними. Любов до рідної землі, повага до її історії та вдячність тим, хто творив і продовжує творити українську державу, єднають нас крізь століття.

Є події, які не просто знайомлять із минулим, а допомагають дітям відчути себе частиною великої історії. Саме такою стала бесіда, що відбулася у нашому просторі до Дня української державності та Дня Хрещення Київської Русі – України.

Разом ми говорили про витоки нашої держави, про князів, які закладали її підвалини, про людей, що в різні часи берегли українську землю, мову й свободу. Від княгині Ольги та Володимира Великого — до сучасних захисників, які сьогодні продовжують писати історію України мужністю, вірою та незламністю.

Особливим доповненням до зустрічі стала книжкова виставка «Нескорена держава: від князів до захисників». На її полицях експонуються книги, що відкривають сторінки нашого минулого і сьогодення: про Київську Русь, гетьманів, визначних постатей, героїв сучасної України та шлях, який наша держава проходить уже понад тисячу років.

Ми щиро віримо, що любов до Батьківщини народжується із живої розмови, прочитаної книги та бажання дізнатися більше. Адже той, хто знає своє коріння, упевненіше дивиться в майбутнє.

Нехай наша історія завжди буде джерелом сили, єдності й натхнення. Бо Україна була, є і буде нескореною державою, яку творить кожне покоління

"НОВІ КРИМСЬКІ КАЗКИ" - ТВОРЧА ЗУСТРІЧ З МАРГО ПУГАЧЕНКО

 

«Давним-давно на кримській землі біля чорного-чорного моря мешкали дивовижні істоти. У височезних горах жили прекрасні літаючі слони… Таємниця їхніх польотів полягала у здатності мріяти…»

Мабуть, саме тому вони літали.

Бо людина, яка вміє мріяти, завжди знаходить шлях туди, куди, здається, вже неможливо повернутись.

11 липня наш літературно-мистецький простір на кілька годин став місцем, де поруч жили море і гори, легенди і сучасність, дитячі усмішки і глибокі розмови дорослих. Тут в рамках проєкту «Українські письменники дітям» оживали «Нові кримські казки», а разом із ними — Крим, який живе у пам’яті, культурі, слові та людських серцях.

Гостею бібліотеки стала неймовірно багатогранна мисткиня МАРГО ПУГАЧЕНКО Marharyta Puhachenko — письменниця, мистецтвознавиця, художниця, перформерка, кураторка культурних проєктів, громадська діячка, акторка, засновниця бренду авторських хусток Margo Puhachenko, людина, яка багато років популяризує українське мистецтво у світі.

За плечима Марго Пугаченко понад пʼятдесят виставок в Україні та за кордоном, серед яких і персональні. Як кураторка вона працювала з українським народним мистецтвом, сучасними польськими арт-проєктами, освітніми програмами музею Тараса Шевченка в Торонто. У різні роки вона представляла українське мистецтво в Литві, Польщі та Канаді, а сьогодні розвиває культурну інфраструктуру міста

Болехів і продовжує організовувати

Тиждень українського мистецтва у

Познані.

Її творчість неможливо вмістити в один жанр. Вона пише казки, створює картини, які продовжують життя у хустках, метафоричних картах та іграшках. Її історії стають театральними виставами, а перформанси — чесною розмовою про свободу, пам’ять, жіночий досвід, втрату, відродження і силу людини. Усе це — різні мови одного великого мистецтва.

А ще Марго — людина, чия життєва історія нерозривно пов’язана з Кримом. Саме там вона виросла, там народилися її доньки, звідти її родині довелося виїхати після окупації. І, мабуть, саме тому її казки такі світлі. Вони не про втрату. Вони про любов, яка сильніша за відстані.

Особливо символічно, що цього дня на нашому заході майорів прапор кримськотатарського народу, як нагадування про багатоголосий Крим, у якому століттями перепліталися культури, мови і традиції. Сьогодні, коли український Крим тимчасово окупований ворогом, надзвичайно важливо берегти його не лише в пам’яті, а й у культурі, книжках, легендах, дитячих історіях. Бо доки живуть казки живе й земля, яка їх народила.

У залі було багато дітей і дорослих. Було багато усмішок, щирих запитань, уважних очей і тієї особливої тиші, яка народжується лише тоді, коли слухають серцем. Здавалося, що кожен сьогодні став трохи дитиною, готовою повірити у літаючих слонів, які здіймаються в небо силою своїх мрій.

І, можливо, саме це було найважливішою метою зустрічі.

Бо справжні казки ніколи не тікають від реальності. Вони допомагають пройти крізь неї. Навчають розрізняти добро і зло, світло і темряву, любов і ненависть. Дарують надію. Бережуть пам’ять. І нагадують, що справедливість обов’язково знаходить дорогу.

І не випадково, що саме цього дня зі стін дихала синява картин Наталія Ходаковська із серії «Пульс моря». Вони не були просто тлом зустрічі, вони стали її тихим продовженням. Морські хвилі на полотнах ніби перегукувалися з кримськими легендами, а безмежність — з тим морем, яке живе у спогадах, мріях і казках Марго Пугаченко.

І в якийсь момент здавалося, що цього дня мистецтво, література і живопис говорили однією мовою. Мовою моря… Мовою пам’яті... Мовою дому…

Дякуємо Марго Пугаченко за цю теплу зустріч. За Крим, який звучав у кожному слові. За історії, що навчають мріяти. І за віру в те, що одного дня літаючі слони знову вільно кружлятимуть над кримськими горами — там, де їм і належить бути.

ЛІТЕРАТУРНА ЗУСТРІЧ З ПИСЬМЕННИКОМ, ВЕТЕРАНОМ ВІЙНИ ЕДУАРДОМ СОРОКОЮ ТА ПРЕЗЕНТАЦІЯ КНИГИ "МРІЯ ПЕРЕРОДЖЕНА В ЖИТТЯ"

 

Є зустрічі, які відкривають не лише нову книгу, а й людину, що стоїть за її сторінками.

10 липня у нашому просторі відбулась літературна зустріч з письменником із Запоріжжя, ветераном російсько-української війни — Едуардом Сорокою та презентація його дебютної книги «Мрія Перероджена в Життя».

Сьогодні особливо важливо чути голоси тих, хто захищав Україну. Коли ветеран приходить до бібліотеки як автор, народжується особливий діалог — про життя, виклики сьогодення, мрії, втрати і силу людини знаходити себе навіть після найважчих випробувань.

Едуард Сорока — ветеран війни 2014–2019 років, командир гармати «Мста-Б». Пройшовши фронт і складні життєві випробування, він знайшов для себе ще один спосіб говорити зі світом через літературу.

Автор розповів про шлях до своєї першої книги, про те, як виник задум твору і чому саме жанр фентезі став простором для розмови про речі, які хвилюють кожного: вибір, втрати, надію, любов і бажання рухатись вперед.

«Мрія Перероджена в Життя» переносить читача у світ магії, де головний герой отримує другий шанс на життя. За пригодницьким сюжетом приховується історія про пошук себе, дружбу, взаємну підтримку та віру в те, що навіть після найтемніших випробувань людина може почати новий шлях.

Окремою темою зустрічі стала сучасна українська література, народжена досвідом війни. Едуард Сорока є учасником Всеукраїнський форум військових письменників — ініціативи, започаткованої Таня Пилипець, директоркою Львівська обласна бібліотека для юнацтва ім. Романа Іваничука. Форум об’єднує військових авторів, які осмислюють пережите через художнє слово, і сьогодні є важливою платформою, де звучать сильні голоси сучасної України.

Дякуємо Едуарду Сороці за відкриту розмову та знайомство з його творчістю. Бажаємо, щоб ця книга знайшла багато читачів, а за першою неодмінно народилися нові історії, сповнені віри в життя.

МАЙСТЕРНЯ ЛІТНІХ ФАНТАЗІЙ

 

Літо має дивовижну властивість. Воно розкривається сторінками книг. Легким шелестом паперу. Синню картин. Дитячими усмішками. Маленькими вітрильниками, народженими з аркуша.

8 червня у нашій «Майстерні літніх фантазій» відбувся майстер-клас з оригамі «Ловці вітру: паперові вітрильники», на якому діти відкривали для себе море по-особливому. Кожен згин паперу був схожий на легкий подих вітру, кожен складений кораблик на маленьку мрію про далекі подорожі, нові відкриття і щасливі береги.

Натхненням для цієї зустрічі стала книга Олени Поліщук Astra Astra «Історія флоту від минулого до сучасного», створена у співавторстві з першим Командувачем Військово-Морських Сил України, віцеадміралом — Борисом Кожиним. Це книга, у якій оживають кораблі різних епох, сторінки історії та мрії юних капітанів. Вона нагадує, що шлях у майбутнє починається зі знання свого минулого.

Особливо символічно, що дитячі вітрильники вирушали у свою першу подорож на тлі виставки картин Наталія Ходаковська «Пульс моря». Її картини захоплювали присутніх, навіювали мрії, пробуджували фантазію, дихали солоним вітром, переливалися світлом і шепотіли свої морські історії. Здавалося, що намальовані хвилі ось-ось підхоплять паперові човники й понесуть їх назустріч літу.

Так зустрілися книга, мистецтво і дитяча фантазія. І кожен із них додав свою барву до великої морської казки.

Бо літо — це не лише пора сонця. Це час, коли навіть звичайний аркуш паперу може стати вітрилом, книга — компасом, картина — горизонтом, а дитяче серце — тим місцем, де народжується віра у власні відкриття.

Нехай у кожної дитячої мрії завжди буде попутний вітер!