ЗЕМЛЯ РИДАЄ, ПЛАЧУТЬ НЕБЕСА - ГЕРОЇВ УКРАЇНА ПАМ'ЯТАЄ!

 

«Ми йшли дорогами війни,

Де попелом покриті мрії.

Життя і смерть в одних обіймах —

Ми йшли дорогами війни.»

Володимир Воліков

Незабаром настане день, коли небо і земля схиляють голови, вшановуючи тих, хто віддав життя за свободу…

29 серпня – День памʼяті Захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність.

Дата 29 серпня обрана невипадково: саме цього дня 2014 року відбувся трагічний вихід українських воїнів з Іловайського котла — одна з найболючіших сторінок російсько-української війни.

До цієї пам’ятної дати у нашому літературному просторі представлено книжкову виставку «Земля ридає, плачуть небеса — Героїв Україна пам’ятає!». У цих книгах — мужність і біль, сила і ніжність, пам’ять і віра.

Література сьогодення говорить на виставці голосами військових та волонтерів. Вона звучить влучно і правдиво — до мурах у серці. Вона розповідає про живих і мертвих, вцілілих та зранених, про героїв і зрадників, про велич і ницість, про кохання і щирість, про нескорених духом синів та дочок рідної землі.

Серед книг хочеться виокремити відому Антологію «#Голоси» від Всеукраїнський форум військових письменників (літературна платформа, заснована у 2019 році). У цьому альманасі зібрані прозові і поетичні тексти, а також роздуми тридцяти авторів, які писали на війні та про війну. Деякі з них, на жаль, уже не з нами, але їхні голоси продовжують жити у слові.

Наша бібліотека долучилася і до акції «Стіл пам’яті – 2025». Порожній стіл — це символ очікування тих, хто вже не повернеться, але назавжди лишається поруч у наших серцях.

Наш Стіл пам’яті присвячений другові бібліотеки — ВОЛОДИМИРУ ВОЛІКОВУ (СКІФу), військовому, бойовому медику, лікарю-кардіологу, члену Національної медичної палати України, Заслуженому діячу естрадного мистецтва України, митцю слова. Він загинув 6 березня 2025 року, але залишив по собі автобіографічну книгу «ПОЕЗІЯ, ОПАЛЕНА ВІЙНОЮ». 

Книга вийшла за сприяння заступника

голови Громадської ради при Солом’янська районна в місті Києві державна адміністрація, директора

Департаменту охорони здоров'я МГО

«Міжнародна Дипломатична Місія

Публічної Дипломатії», першого заступника - керівника медичної служби «Національної медичної палати», голови правління ГО «Всеукраїнська Народна Рада "Громадський контроль"», волонтера медичних гуманітарних місій в зонах бойових дій - Шоломицького Володимира Васильовича.

Поезія Володимира Волікова — це свідчення і заповіт. Вона нагадує, що війна забирає тіла, але не здатна забрати духу. Кожен рядок збірки - це не просто слова, а відбиток того, що залишає в душі війна, сповнений реалістичних і болісних образів. Його поезія звучить як молитва за тих, хто вже ніколи не повернеться, і як заклик берегти життя, любов, свободу, Україну. Ці глибокі рядки продовжують воювати й сьогодні — за нашу пам’ять, за наші серця, за нашу силу.

І хоч сьогодні за столом в бібліотеці бракує нашого важливого гостя, його місце у пам’яті — назавжди…

Вшановуємо всіх загиблих. Пам’ятаємо. Дякуємо.